Врамках проведення річної інвентаризації підприємства мають провести також інвентаризацію дебіторської та кредиторської заборгованості. Однак на період воєнного стану строк позовної давності щодо заборгованостей призупинено.

Чи означає це, що у 2023 році немає підстав визнати дебіторську або кредиторську заборгованість безнадійною і списати з балансу? Розглянемо детально у статті.

ЗАГАЛЬНІ НОРМИ ЩОДО ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ). Тож якщо строк позовної давності минув, підприємство не зможе подати позов до суду про стягнення заборгованості.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).

Для окремих видів зобов’язань встановлена спеціальна позовна давність (ст. 258 ЦКУ). Поряд з цим позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 259 ЦКУ).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦКУ).

Відповідно до норм ст. 264 ЦКУ позовна давність може перериватися у разі якщо:

➨ особа (боржник) визнала свій борг або інший обов’язок;

➨ особою – кредитором пред’явлено позов до одного із кількох боржників. Тобто якщо договором передбачена відповідальність за виконання договору на кількох осіб, наприклад на боржника і поручителя, то позовна давність переривається у разі пред’явлення позову до одного з них – боржника або поручителя;

➨ предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Наприклад, загальна сума заборгованості становить 100 000 грн, а позов подається кредитором на 70 000 грн.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Наприклад, підприємство «А» уклало з підприємством «Б» договір купівлі-продажу товару на суму 100 000 грн. Термін оплати товару – 10 календарних днів, починаючи з наступного дня після його поставки. Товар було поставлено 10 травня 2023 року. Підприємство «Б» не сплатило за товар у строк до 20 травня включно. Тож починаючи з 21 травня почався відлік строку позовної давності.

Скажімо, 08 грудня 2023 року підприємство «А» направило підприємству «Б» претензію з вимогою сплатити заборгованість. 11 грудня 2023 року підприємство «Б» направило лист підприємству «А» про визнання претензії.

У цій ситуації згідно з ч. 1 ст. 264 ЦКУ перебіг позовної давності переривається, адже підприємство «Б» вчинило дію, що свідчить про визнання ним свого боргу.

Згідно з ч. 3 ст. 264 ЦКУ після переривання перебігу позовної давності час, що минув до такого переривання, до нового строку не зараховується. Тобто з 12 грудня 2023 року почався перебіг нового строку позовної давності, який становить 3 роки.

ПРИЗУПИНЕННЯ СТРОКУ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ НА ПЕРІОД КАРАНТИНУ ТА ВОЄННОГО СТАНУ

Згідно з п. 12, п. 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦКУ на період карантину (COVID-19) та воєнного стану строк позовної давності продовжується.

Карантин почався 12.03.2020 р. (згідно з постановою КМУ від 11.03.2020 р. № 211), а закінчився 30.06.2023 р. (постанова КМУ від 25.04.2023 р. № 383).

Воєнний стан діє з 24.02.2022 р. і триватиме наразі до 14.02.2024 р. (Указ Президента України від 06.11.2023 р. № 735/2023).

По суті це означає, що починаючи з 12.03.2020 р. і щонайменше по 14.02.2024 р. строки позовної давності призупинено. Поновляться вони тільки після закінчення воєнного стану (якщо до того часу в законодавство не будуть внесені відповідні зміни).

Отже, це означає, що у 2023 році відсутні підстави списати заборгованість внаслідок спливу позовної давності.

Але! Сплив строку позовної давності не є єдиною причиною для списання заборгованостей.

Далі читайте ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ, КРЕДИТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ

Олександр Голубовський, консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування