В «АгроPRO», 2023, № 10, с. 15 було розглянуто, як оскаржити накази та рішення судів, за якими з сільгосппідприємств, що знаходилися на окупованій території, стягувалися борги на користь їх довоєнних контрагентів, зокрема, енергопостачальних компаній. Такі сільгосппідприємства через воєнні дії не мали можливості своєчасно застосувати процедуру апеляційного оскарження. В результаті приватні виконавці встигали стягнути грошові кошти з сільгосппідприємств.

Подальше поновлення строку на апеляційне оскарження та скасування рішення про стягнення апеляційним судом із відмовою у задоволенні позову були «квитком на поїзд, який рушив» – гроші вже були втрачені. На сьогодні описана вище проблема є дуже актуальною для сільськогосподарських підприємств, які знаходяться в тимчасовій окупації або на нещодавно звільненій території.

Як бути у такій ситуації?

Чинні Господарський процесуальний кодекс України (далі – ГПК) та Цивільний процесуальний кодексу України (далі – ЦПК) передбачають таку процедуру як поворот виконання судового рішення. Оскільки за ГПК та ЦПК така процедура майже ідентична, пропоную її розглянути за ГПК, оскільки для господарюючих суб’єктів вона є більш актуальною. Також наголошую на тому, що навіть якщо сільгосппідприємство фактично визнає за собою певну заборгованість, йому доцільно звернутися до цієї процедури, оскільки це дозволить відтермінувати її погашення.

ПОВОРОТ ВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Поворот виконання судового рішення є спеціальною процедурою, встановленою ст. 333 ГПК, яка передбачає вирішення питання про повернення позивачем (стягувачем) на користь відповідача (боржника) раніше примусово стягнутих державним або приватним виконавцем грошових сум. Тобто це механізм повернення відповідачеві стягнутого із нього на користь позивача у разі скасування рішення суду, за яким відбулося таке стягнення.

Поворот виконання судового рішення може бути застосований в разі скасування судами апеляційної чи касаційної інстанції певного судового рішення та ухвалення нового рішення про (ч.ч. 1-3 ст. 333 ГПК):

• закриття провадження у справі;

• залишення позову без розгляду;

• відмову у задоволенні позову повністю;

• задоволення позовних вимог у меншому розмірі.

Також поворот виконання судового рішення може бути застосований в разі скасування Верховним Судом (як судом касаційної інстанції) певних судових рішень судів першої та/або апеляційної інстанції із поверненням справи на новий розгляд. Зауважу, що вже декілька років Верховний Суд практикує направляти справу на новий розгляд саме до судів апеляційної інстанції. Такий підхід має на меті мотивувати апеляційні суди не поверхнево підтримувати рішення судів першої інстанції, а здійснювати їх реальну ревізію.

Аби було прийнято рішення про поворот виконання судового рішення боржнику потрібно подати відповідну заяву (ч. 5 ст. 333 ГПК). Без такої заяви суд не має повноважень самостійно вирішити це питання.

ЗАЯВА

Заява про поворот виконання судового рішення подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Наприклад, справу № 908/1515/22 як суд першої інстанції розглядав Господарський суд Запорізької області. Ним було ухвалене рішення про стягнення із фермерського господарства «Агро» на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» 275 000 грн боргу за поставлену, але не оплачену електричну енергію.

Оскільки апеляційна скарга на нього була подана фермерським господарством після закінчення строку на апеляційне оскарження (з клопотанням про його поновлення), був період, коли таке рішення суду першої інстанції мало законну силу і було звернуте до стягнення.

Центральний апеляційний господарський суд поновив фермерському господарству строк на апеляційне оскарження, розглянув його апеляційну скаргу, скасував рішення про стягнення 275 000 грн та постановив залишити позов без розгляду у зв’язку із порушенням позивачем припису п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК (ненадсилання відповідачеві копій позовної заяви та доданих до неї матеріалів).

В такому випадку заяву про поворот виконання судового рішення слід направляти до Господарського суду Запорізької області.

Заява складається у довільній формі. До заяви додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку з поточного рахунку боржника (ч. 6 ст. 333 ГПК). Таким документом є виписка із банківського рахунку відповідача-боржника.

Враховуючи те, що у банківських операціях не завжди коректно зазначається призначення платежу, доцільно (з метою уникнення спору щодо належності певної банківської операції) додати довідку державного або приватного виконавця про стягнуті грошові суми в межах відповідного виконавчого провадження. Хоча така довідка не є обов’язковим документом, її наявність дозволить уникнути зайвих труднощів.

Строк подання заяви – один рік з дня ухвалення відповідної постанови суду апеляційної чи касаційної інстанції або із дня ухвалення рішення про новий розгляд справи (ч. 10 ст. 333 ГПК).

Зверніть увагу, що в переважній більшості випадків у судових засіданнях оголошується лише вступна та резолютивна частини такої постанови. У повному обсязі (описова та мотивувальна частини) постанова складається протягом 10 днів. Тож річний строк для подання заяви починає відліковуватися з дати оголошення рішення у скороченому вигляді, а не з дати складання його в повному обсязі.

Також треба враховувати, що фінансовий стан позивача може різко погіршитися через обставини воєнного часу, в яких, на жаль, ми всі перебуваємо. Тож правильним буде подати заяву (розпочати процедуру повороту виконання судового рішення одразу після оголошення вступної та резолютивної частини. Проте рекомендую це зробити після отримання повної постанови апеляційного/касаційного суду про скасування рішення), адже в ньому викладено мотиви такого скасування.

Олександр Норочевський, адвокат