Сільгосппідприємство отримало запит від органу ДПС про надання інформації, що міститься у раніше поданій податковій звітності, та великої кількості копій первинних документів. За неподання такої інформації орган ДПС загрожує штрафними санкціями у розмірі 40 тис. грн. Чи правомірні такі вимоги?

З 28.04.2023 р. ст. 121 ПКУ доповнена п. 121.2, згідно з яким за ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит органу ДПС передбачені фінансові санкції.

Проте запит повинен відповідати вимогам п. 73.3 ПКУ.

Передусім запит має бути підписаний керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДПС і містити підстави для його надсилання із зазначенням інформації, яка це підтверджує, перелік інформації, яка запитується, перелік документів, які пропонується надати, та печатку такого органу ДПС (п. 73.3 ПКУ).

Підстави наведені у пп. 73.3.1 ПКУ, їх усього дев’ять, а саме:

➊ за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, які можуть свідчити про порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС (пп. 1);

➋ для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» відповідно до ст. 39 ПКУ (пп. 2);

➌ виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків (пп. 3);

➍ подано скаргу на платника податків, який не надав (не зареєстрував або помилився при складанні) податкової накладної чи акцизної накладної (пп. 4);

➎ у разі проведення зустрічної звірки (пп. 5);

➏ виявлено недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом (пп. 6);

➐ отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції про виявлення помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом покладених на нього зобов’язань (пп. 7);

➑ отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави, якої немає у розпорядженні органу ДПС (пп. 8);

➒ у випадках, передбачених іншими нормами ПКУ (пп. 9).

Зверніть увагу! Запит від ДПС має містити не тільки підставу, а й інформацію, яка її підтверджує. Тільки при дотриманні вимог до запиту, передбачених ПКУ, і ненаданні відповіді на такий запит сільгосппідприємство може бути притягнуто до відповідальності.

За ненадання інформації за підставами (п. 121.2 ПКУ):

• передбаченими підпунктами 6-8 пп. 73.3.1, штраф становить 5 розмірів мінімальної заробітної плати (далі – МЗП), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт;

• передбаченими іншими підпунктами пп. 73.3.1, штраф становить 1 МЗП, встановлену законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов’язку подання інформації.

Також зауважимо, що органам ДПС забороняється вимагати від платника податку надання інформації, яка була отримана ними раніше в установленому законом порядку, та документів, які її підтверджують (п. 20.3 ПКУ).

Таким чином, аби в органу ДПС були підстави для застосування штрафу, він має дотримуватися вимог, встановлених саме для нього. А саме:

• формально правильно оформити запит;

• вказати у запиті підставу, інформацію, яка її підтверджує (податкова звітність, матеріали зустрічної перевірки, інформацію з державних реєстрів тощо).

Посилання у запиті на пп. 73.3.1 ПКУ і навіть зазначення, наприклад, підпункту 1 де йдеться про результати аналізу податкової інформації, недостатньо. Має бути чітко вказано, яка саме інформація аналізувалася, з яких джерел вона була отримана. Документи, копії яких вимагає орган ДПС мають бути пов’язані з підставою для запиту, тобто підтверджувати або спростовувати висновки, які можуть випливати з аналізу податкової інформації.

Далі в консультації відповіді на гаступні питання:

• Сільгосппідприємство експортувало зерно за ставкою ПДВ 0%. Але податкову накладну (далі – ПН) зареєструвало в ЄРПН з порушенням строку. Чи застосовується штраф за несвоєчасну реєстрацію такої ПН?
• У квітні 2023 року сільгосппідприємство допустило несвоєчасну сплату єдиного податку, за що був нарахований штраф відповідно до ст. 124 ПКУ. У листопаді було порушено строк подання податкової декларації екологічного податку. Податковий орган оформив податкове повідомлення-рішення за це порушення на суму 1 020 грн. Чи правомірний розмір такого штрафу?
• Засновник фермерського господарства (далі – ФГ) – юридичної особи, який володів 100% статутного фонду і виконував функції голови та бухгалтера, помер у липні 2023 року. Його син – спадкоємець за законом зареєстрував зміни в ЄДР у січні 2024 року. За період з липня 2023 року по січень 2024 року ФГ допустило несвоєчасне подання податкової звітності та несвоєчасну сплату податків. Чи застосовуються до ФГ штрафні санкції та пеня за такі порушення?
• Сільгосппідприємство, яке розташоване у Херсонській області, отримало податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафу за несвоєчасну сплату єдиного податку за 2022 рік. Чи правомірні такі санкції?
• Сільгосппідприємство знаходиться у Харківській області. У 2022 році частина первинних документів була втрачена. Чи будуть застосовуватися штрафні санкції за втрату документів з питань обчислення і сплати податків та зборів та ненадання їх під час можливої документальної перевірки?

Ельвіра Ткачова, головний редактор