На період воєнного стану діє мораторій на проведення планових контрольних заходів суб’єктів господарювання з боку Державної служби з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС). Проте законодавець поступово скорочує мораторій на планові перевірки. Наприклад, вони були відновлені для органів ДПС.

З огляду на те, що мораторій діє ще з 2020 року (через пандемію Covid-19) і суб’єкти господарювання, у тому числі сільгосппідприємства, відвикли від перевірок, вважаємо доцільним розглянути новації, які відбулися у цій сфері.

В Україні ще з початку 2000-х років йде безперервний процес створення найбільш сприятливого середовища для ведення бізнесу шляхом дерегуляції. Одним із чергових кроків у цьому напрямку було прийняття Закону України від 06.10.2022 р. № 2655-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності» (далі – Закон № 2655). Огляд цього закону див. в «АгроPRO», 2022, № 21, с. 4 – ред.

Зміни було внесено до таких законодавчих актів України:

➨ Кодексу цивільного захисту України (далі – КЦЗУ);

➨ Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

➨ Закону України від 18.11.2021 р. № 1909-IX «Про страхування».

Головною новацією Закону № 2655 є запровадження нової процедури – аудиту пожежної та техногенної безпеки (далі – аудит) (ст. 461 КЦЗУ) та взаємозв’язку між плановою перевіркою підприємства органами ДСНС та страхуванням ним цивільної відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам внаслідок надзвичайних ситуацій та небезпечних подій.

Слід наголосити, що йдеться лише про планові перевірки, оскільки позапланові перевірки можуть проводитися ДСНС за наявності передбачених підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 66 КЦЗУ у разі укладання договорів страхування відповідальності планова перевірка не здійснюється:

• протягом шістьох років поспіль – щодо суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику;

• протягом більше десяти років поспіль – щодо суб’єктів господарювання із незначним ступенем ризику.

Виняток становлять підприємства державної та комунальної форм власності, а також суб’єкти господарювання, у користуванні яких є об’єкти підвищеної небезпеки (в т. ч. пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного чи санітарно-епідеміологічного характеру).

ДОВІДКОВО

За інформацією ДСНС, на сьогодні у нас близько 205 тисяч суб’єктів господарювання з середнім і незначним ступенями ризику. У кожного суб’єкта є орієнтовно по 1–2 об’єкти, тобто загалом налічується 320-330 тис. об’єктів, які можуть піти шляхом аудиту і страхування.

Отже, щоб скористатися нормою ч. 2 ст. 66 КЦЗУ, сільгосппідприємству перш за все потрібно розуміти, який ступінь ризику воно має.

Далі в консультації: ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ РИЗИКУ, ВИМОГИ ДО ДОГОВОРУ СТРАХУВАННЯ, АУДИТ ПОЖЕЖНОЇ ТА ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ

Анатолій Рожков, експерт з питань пожежної та техногенної безпеки