Агрономи дедалі частіше стикаються із проблемою рослинних решток кукурудзи. Їх кількість на полях за останні роки відчутно зросла, що пов’язано зі збільшенням площі посівів, а також підвищенням врожайності зерна й виходу соломи кукурудзи з одного гектара. Якість кукурудзяної соломи теж відчутно покращилась. У цій статті ми розглянемо питання ефективного управління рослинними рештками кукурудзи.
У всьому світі використання фунгіцидів для захисту листя кукурудзи, а також вирощування трансгенних гібридів, що містять інсектицид, підвищило якість стебел і знизило швидкість їх розкладання у ґрунті. В підсумку після збирання культури на поверхні ґрунту залишається велика кількість решток кукурудзи, що негативно позначається на подальшому обробітку ґрунту та продуктивності посівного обладнання (особливо для No-till).
СКІЛЬКИ РОСЛИННИХ РЕШТОК ЗАЛИШАЄТЬСЯ У ПОЛІ ПІСЛЯ КУКУРУДЗИ?
Кількість рослинних решток, що залишаються в полі після збирання кукурудзи, залежить від таких основних чинників:
- типу гібрида кукурудзи – силосні, високорослі та пізні гібриди з великим ФАО зазвичай формують значно більше соломи;
- врожайності кукурудзи – чим більша врожайність, тим більше буде й соломи.
Співвідношення основної (зерно) та побічної (солома) продукції у різних гібридів буде різним. Але зазвичай це 1 : 0,9–1,5. За даними американських учених, приблизно 1 тонна решток (при 10% вологості) виробляється на 1,02 т зерна кукурудзи (при вологості 15,5%). Якщо врожай зерна кукурудзи становить 13 т/га, то рослинних решток виходить 12,35 т/га. Якщо врожай зерна кукурудзи 8 т/га, то решток соломи буде лише 7,4 т/га.

Існує теорія, що осіннє внесення азоту збільшує швидкість розкладання стебел. Теорія ґрунтується на процесі іммобілізації азоту. Стебла кукурудзи мають дуже високе співвідношення вуглецю та азоту, тому вони є відмінним джерелом їжі та енергії для мікроорганізмів. Однак низький вміст азоту може обмежувати зростання популяції мікробів, оскільки азот необхідний для створення нових клітин.
Якщо восени внести додатковий азот, популяції мікробів і розкладання залишків можуть потенційно збільшитися. Втім, дослідження, проведені у США, показали, що це не завжди так. Основним чинником, що обмежує мікробне розкладання, є низька температура, а не ґрунтовий азот.
ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ ПІДГОТОВКА ПОЛЯ ПІСЛЯ ЗБИРАННЯ КУКУРУДЗИ?
Як краще підготувати поле для висіву наступної культури після збирання кукурудзи та яку технологію краще використовувати – залежить від багатьох чинників:
- наявності зрошувальної системи. Якщо є краплинна стрічка, її потрібно забрати з поля;
- термінів збирання кукурудзи. Якщо кукурудзу збирають взимку, то для проведення обробітку важливо, щоб ґрунт був не мерзлим/не дуже мерзлим;
- яку культуру передбачається сіяти після кукурудзи. В умовах України це, зазвичай, соняшник, соя, горох, кукурудза (повторно), рідше – цукрові буряки або озима пшениця (кукурудза – поганий попередник для цих культур);
- технології обробітку ґрунту (класична, No-till або Strip-till);
- системи CTF – постійна технологічна колія;

- властивостей ґрунтів, ґрунтового профілю та величини шару гумусу. При шарі гумусу до 30 см обробіток ґрунту з оборотом пласта (оранка) не рекомендується. У такому разі краще проводити чизелювання/глибоке розпушування;
- висоти зрізу стебел кукурудзи та їх подрібнення. Не кожна сівалка No-till зможе якісно посіяти по високих стеблах;
- зібрана кукурудзяна солома з поля чи ні;
- кількості рослинних решток кукурудзи. Велика кількість решток ускладнює роботу більшості ґрунтообробних машин;
- рівня ущільнення та наявності вологи у ґрунті. Якщо ґрунт надто сухий, то краще використовувати чизельні плуги, оскільки оранка звичайним оборотним плугом сухих чорноземних ґрунтів у більшості випадків може бути проблематичною.
ЧИ ВАРТО ЗБИРАТИ КУКУРУДЗЯНУ СОЛОМУ І ЯК ЇЇ МОЖНА ВИКОРИСТАТИ?
Використання рослинних решток кукурудзи широко практикується. Зазвичай їх збирають прес-підбирачем (балером) після попереднього формування валків.

Недоліки збору соломи: використання соломи впливає на багато процесів і може призвести до більшого випаровування та стікання води, а також до зниження агрегації ґрунту. Видалення решток кукурудзи також може збільшити ерозію.

Є жниварки, які не зрізають стебло кукурудзи, а просто роздавлюють його (як на цій світлині). У такому разі потрібно обов’язково подрібнити стебла кукурудзи, що залишилися, за допомогою роторного мульчувача. Якщо цього не зробити, то обробіток ґрунту або збирання соломи буде дуже проблематичним
Із соломою з поля виносяться поживні речовини, що призводить до збільшення витрат на добрива. У разі збирання соломи поживні речовини мають бути компенсовані внесенням добрив. А це спричиняє додаткові витрати. Для того, щоб компенсувати винос елементів живлення та органічної речовини, що відбувається зі збиранням соломи, висівають покривні культури та вносять гній.

Висока стерня не тільки захищає ґрунт від ерозії, а й сприяє підвищенню вмісту в ньому гумусу та кращій перезимівлі озимих культур. Якщо плануєте залишити стерню в полі на зиму, то налаштуйте жниварку таким чином, щоб стерня була заввишки 25–40 см (на фото). Наступну культуру слід посіяти між рядками цієї стерні без обробітку ґрунту або обробивши смуги між рядами за технологією Strip-till. Висока стерня збільшує рух повітря по рядку та пришвидшує розкладання рослинних решток
Переваги збору соломи: використання соломи може дати додатковий прибуток, знизити розвиток фузаріозу й інших хвороб, полегшити обробіток ґрунту та сівбу наступної культури. Рослинні рештки є важливим резервуаром основних макро- та мікроелементів, а також джерелом формування гумусу. Прибирання пожнивних решток може знизити рівень родючості ґрунту.

Втім, для компенсації недоліків збору соломи існує ефективне рішення – висів покривних культур. Особливо актуально це при використанні Strip-till і будь-якому іншому обробітку ґрунту, для якого важлива наявність рослинних решток та стерні на поверхні. У разі висіву покривних культур родючість ґрунту підвищується, оскільки це сприяє накопиченню гумусу в ґрунті.
Подрібнення рослинних решток полегшує збирання соломи та значно спрощує подальший обробіток ґрунту. Крім того, подрібнення решток кукурудзи не лише знижує зараження хворобами, а й знищує зимуючого кукурудзяного метелика. Як відомо, цей шкідник може знижувати врожай кукурудзи від 5 до 30%! Отже, подрібнення кукурудзяних решток – це один із ефективних прийомів інтегрованого захисту рослин.
ЯК ПОДРІБНИТИ РОСЛИННІ РЕШТКИ ТА СТЕРНЮ КУКУРУДЗИ?
Існує кілька способів подрібнення решток кукурудзи:
- обробка пожнивних решток кукурудзяною жниваркою при збиранні врожаю (стебла будуть зморщені, подрібнені або роздавлені);
- подрібнення стерні кукурудзяною жниваркою, обладнаною роторними подрібнювачами / ножами під жниваркою;
- використання роторного мульчувача.
Отже, використання сучасних прийомів для збирання кукурудзяної соломи та управління рослинними рештками дає змогу спростити подальший обробіток ґрунту, підвищити його родючість, скоротити витрати й отримати додатковий прибуток.









