Наявна водогосподарсько-меліоративна інфраструктура України є достатньою для забору та подачі води на зрошення не менше 1,8 млн га, а водовідведення надлишкових вод — на площі понад 1 млн га.

Про це говориться у оновленому Огляді стану меліорації в Україні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Як зазначається, за офіційними статистичними даними, в Україні обліковується 5,48 млн га меліорованих, зокрема 2,17 млн га зрошуваних і 3,3 млн га осушуваних земель з відповідною меліоративною інфраструктурою (водосховища, магістральні та розподільні канали, захисні дамби, насосні станції, трубопроводи, басейни добового регулювання, колекторно-дренажна мережа та інші гідротехнічні споруди і об’єкти).

Водночас у 2021 р. фактично поливалось близько 600 тис. га сільськогосподарських угідь, а двостороннє регулювання здійснювалось на площі близько 250 тис. га.

У міністерстві також визначили існуючі проблеми у галузі водного господарства та меліорації земель:

1. незадовільний стан використання наявного потенціалу зрошення та дренажу, зношеність інженерної інфраструктури меліоративних систем — 70%;
2. дефіцит природного вологозабезпечення на більш ніж 2/3 території України, його збільшення внаслідок кліматичних змін та зменшення запасів поверхневих вод, придатних для зрошення;
3. невизначеність правового статусу меліоративних систем і права власності на них;
4. відсутність фінансової спроможності сільгоспвиробників у відновленні інженерної інфраструктури;
5. недосконалість механізмів державної підтримки сільгоспвиробників, які вирощують продукцію на зрошувальних землях.

Сучасний стан меліорації характеризується:

• незадовільним технічним станом об’єктів інженерної інфраструктури та високою енергоємністю подачі води на зрошення;
• порушенням технологічної цілісності водокористування та водовідведення;
• великими фільтраційними втратами води з меліоративних каналів на шляху її транспортування до поля;
• значними збитками в секторі зрошення та дренажу, включаючи пошкодження дамб, меліоративних каналів, насипів, насосних станцій, інших гідротехнічних споруд внаслідок воєнної агресії російської федерації;
• руйнація сектору меліорації внаслідок втрати частки зрошувальних та дренажних систем, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

У Мінагрополітики уточнили, що згідно даних інвентаризації, до складу міжгосподарських зрошувальних систем входять 423 головні водозабірні споруди, 1730 насосних станцій, 96 водосховищ з корисним об’ємом 463 млн м3. Протяжність постійної зрошувальної мережі складає 7,3 тис. км, у тому числі канали — 3,3 тис. км та трубопроводи — 3,9 тис. км.

Джерело