Реклама

Реклама

Партнери

Партнери

ТОВАРНА ПОЗИКА ВІД ФІЗОСОБИ ОФОРМЛЕННЯ, ОБЛІК, ПОДАТКИ

Непоодинокими є випадки, коли сільгосппідприємству для того щоб виконати свої зобов’язання перед покупцями або для здійснення інших господарських операцій не вистачає певної кількості продукції і придбати її немає можливості. Тож доводиться позичати, зокрема, у фізосіб. Сьогодні розглянемо порядок оформлення, відображення в обліку та оподаткування операції з отримання у фізособи товарної позики та її повернення.

За договором позики одна сторона (кредитор) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути кредиторові таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і тієї ж якості.

ст. 1046 Цивільного кодексу України

Нагадаємо, речі, визначені родовими ознаками, – це речі, які мають ознаки, властиві усім речам цього ж роду, і вимірюються числом, вагою, мірою (ч. 2 ст. 184 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ). Тобто такі речі є замінними.

Наприклад, якщо сільгосппідприємство позичило 3 т зерна ячменю, то повертатиме воно також 3 т ячменю такої ж якості. Але зрозуміло, що це буде вже не той самий ячмінь, який був позичений, а інший – самостійно вирощений або ж придбаний на стороні. Адже позичений ячмінь був використаний у господарській діяльності чи реалізований.

Звертаємо увагу! Вартість запасів не має значення. Важливі лише їх кількість і якість. Тож незалежно від того, що позичальник отримує від позикодавця, скажімо, 3 т зерна за ціною 3000 грн за 1 т, а через рік, коли позика повертатиметься, ціна такого зерна становитиме 4000 грн за 1 т, все одно позичальник має повернути позикодавцеві 3 т такого зерна.

Обмежень щодо статусу сторін договору позики ЦКУ не встановлює. Тобто ними можуть бути як юридичні, так і фізичні особи.

У письмовій формі договір позики укладається:

➨ між фізичними і юридичними особами незалежно від суми (ст. 208 ЦКУ);

➨ якщо сума позики перевищує 170 грн (ч. 1 ст. 1047 ЦКУ);

➨ якщо позикодавець – юрособа.

Таким чином, договір позики між сільгосппідприємством та фізособою слід укласти у письмовій формі.

Далі в консультації про ПОДАТКОВІ НАСЛІДКИ, ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ТА БУХОБЛІК, ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ТА БУХОБЛІК

Олена Жураківська, редактор

Олександр Голубовський,Голубовський, консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування