Цьогоріч через війну незасіяними залишаються тисячі гектарів посівних площ, які ризикують зарости бур'янами. Без обробки гербіцидами тотальної дії повернути ці поля в сівообіг буде складно. Однак в Україні є розробки, які можуть допомогти розв’язати цю проблему.

Про це розповів Микола Кучук — директор Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України.

Зокрема, в Інституті створено озимий ріпак Brassica napus L, стійкий до гліфосату.

«Також ми провели опосередковану генетичну трансформацію кукурудзи та пшениці та отримали рослини, стійкі до гербіцидів», — пояснив Микола Кучук.

Він додав, що наразі впровадити ці розробки у виробництво і отримати прибуток заважають норми закону, які, на його думку, потрібно переглянути й створити просту систему реєстрації.

Цікаво, що серед інших досягнень Інституту — створення фармацевтичних генномодифікованих білків, вироблених у рослинах, на основі яких можна створювати ліки, які допомагають при онкологічних, серцево-судинних, гормональних захворюваннях, а також — препарати з противірусними та антимікробними властивостями.

А крім того, в Інституті виростили моркву, люцерну і салат, які мають антимікробну активність проти кишкової палички E. coli (прим. ред. — збудник ешерихіозу).

«Окрім того, ми створили томати, які у великій кількості виробляють антивірусний білок альфа-інтерферон. Дію цих томатів перевірили на мишах, заражених вірусом везикулярного стоматиту. Всі миші, які їли генно-модифіковані томати, залишилися живими! У групі, яка їла простий комбікорм, 22% гризунів загинули», — поділився науковець.

Він додав, що дослідження у галузі фармацевтичних білків, синтезованих у рослинах, є одними з найперспективніших у світі і дуже скоро світова наука перейде до широкомаштабного виробництва в рослинах рекомбінантних білків фармацевтичного призначення.

Джерело: superagronom.com