Однією із складових Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, і Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, є розбудова національної системи запобігання професійним ризикам відповідно до норм ЄС. Це має бути досягнуто шляхом впровадження на законодавчому рівні ризикоорієнтованого підходу у сфері організації безпеки та здоров’я працівників та імплементації положень Директиви Ради 89/391/ЄЕС від 12.06.1989 р. про запровадження заходів, покликаних заохочувати до покращення безпеки та охорони здоров’я працівників.
Сільське господарство вважається однією з найбільших і найнебезпечніших галузей у світі, де від нещасних випадків помирає щонайменше 170 тис. сільськогосподарських працівників.
Тож керівникам сільгосппідприємств потрібно вже зараз, навіть під час дії воєнного стану, ознайомитися, розібратися, визнати необхідність змінити підхід до питань охорони праці. Адже війна закінчиться і Україна якнайшвидше має здійснити заходи, направлені на співтовариство з державами-членами ЄС.
Саме з цією метою підготовлено серію консультацій і сьогодні пропонуємо першу частину.
РІЗНИЦЯ МІЖ ЄВРОПЕЙСЬКИМ ТА ВІТЧИЗНЯНИМ ПІДХОДАМИ
Вітчизняний підхід до питань охорони та гігієни праці на робочому місці ґрунтується ще на радянських «традиціях», які полягали у тому, що керівники підприємств мали чітко дотримуватися вимог великої кількості нормативних актів. На практиці це звільняло їх від відповідальності у разі настання з працівником нещасного випадку.
Правова основа ЄС вимагає виявляти, аналізувати та запобігати максимальній кількості небезпек та ризиків на робочих місцях при мінімальній кількості законодавчих та нормативних актів. Тобто роботодавцям надається свобода дій у забезпеченні безпеки та охорони здоров’я працівників.
Слід зауважити, що небезпечні фактори і професійні ризики – це різні поняття.
Небезпечні фактори – це конкретна речовина, обладнання, машина, об’єкт чи конкретний процес, вплив яких на організм працюючого у відповідних умовах праці може призвести до травм або іншого раптового, різкого погіршення стану здоров’я.
Професійні ризики обумовлюються ймовірністю ушкодження і тяжкістю потенційних наслідків (травма легка, тяжка, смерть, чи отруєння, чи поступова втрата здоров’я тощо), які можуть виникнути в результаті наявності небезпечних факторів.
Наприклад:
➙ пестициди є хімічною речовиною, а отже, небезпечним фактором. Їх розпилення створює для здоров’я працівника професійні ризики. Але якщо належним чином контролювати застосування пестицидів, то ці професійні ризики можна і потрібно зменшувати до прийнятних рівнів;
➙ електричне устаткування є небезпечним фактором, а підвищене значення напруги в електричному ланцюзі є професійним ризиком, адже замикання напруги може статися через тіло людини. Але за умови дотримання працівниками певних вимог і належного використання необхідних засобів індивідуального та колективного захисту цей фактор матиме мінімальне значення.
ЯК ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ ВПЛИВАЄ НА ПРИБУТОК
Небезпечні фактори впливають на здоров’я працівників та зачіпають багато аспектів діяльності підприємства, зокрема якість послуг, які воно надає, організацію праці, трудові відносини, продуктивність праці та як підсумок – фінансові збитки та його репутацію.
Це наочно видно на схемі.
Зрозуміло, що під час війни, коли ціни на сільгосппродукцію низькі, а витрати зростають кожного дня, говорити про суттєвий вплив на прибутки відсутності уваги до питань охорони праці, може, і не варто. Проте це загальносвітовий тренд, з яким стикнуться і наші підприємства. Тож закликаємо розібратися у системі управління професійними ризиками.
УПРАВЛІННЯ ПРОФЕСІЙНИМИ РИЗИКАМИ
Уавління професійними ризиками складається з п’яти кроків. Їх потрібно пройти кожному роботодавцю.
В цій статті розглянемо перші два.
Ірина Чирва, заступник начальника управління – начальник відділу з питань безпеки праці східного регіону управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці