Як відомо, з 01.01.2024 р. відкрито другий етап ринку землі. А саме – з цієї дати купувати сільгоспземлі можуть не лише фізичні, а й юридичні особи. Отже, розглянемо, як юридичній особі відобразити в бухгалтерському обліку придбання сільськогосподарських земель та які податкові наслідки це матиме.

ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ

Розпочнемо з того, що земельна ділянка для ведення сільського господарства є необоротним активом. Тому відображати придбання сільгоспугідь в бухгалтерському обліку аграрій має за правилами, встановленими для придбання основних засобів (далі – ОЗ). Тобто придбані землі слід зараховувати на баланс підприємства за первісною вартістю, як і будь-які інші ОЗ.

Щоб придбати земельну ділянку, аграрій має укласти з продавцем договір купівлі-продажу. Такий договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. Воно провадиться за місцезнаходженням ділянки або за місцем реєстрації однієї зі сторін договору.

Новий власник має зареєструвати своє право власності на придбану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Держреєстр прав).

Передачу земельної ділянки доцільно оформити ще й актом приймання-передачі. Затвердженої форми акта не існує. Тому форму такого акта слід розробити самостійно.

Створена на підприємстві комісія оглядає землю і приймає рішення щодо доведення її до стану, придатного до використання (якщо це необхідно), або рішення про введення її в експлуатацію. Це рішення зазвичай оформлюється протоколом або актом довільної форми. Також комісія складає первинний документ, на підставі якого відбувається введення в експлуатацію такого об’єкта ОЗ як земля.

На сьогодні таким документом може бути Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗСГ–1), затверджений наказом Мінагрополітики від 27.09.2007 р. № 701.

Якщо підприємство не влаштовує цей акт, то можна:

➠ самостійно розробити форму такого акта, наприклад, взявши за основу вищезазначену форму Акта за ф. ОЗСГ–1 або скасованого Акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (типова форма № ОЗ–1), затвердженого наказом Мінстату від 29.12.1995 р. № 352. Щоб такий акт був первинним документом, потрібно, щоб він містив всі обов’язкові реквізити, притаманні первинному документу. Їх перелік наведено в ч. 2 ст. 9 Закону від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

➠ використовувати форму акта для державних підприємств. Йдеться про Акт введення в експлуатацію основних засобів, форма якого затверджена наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818.

Складений Акт затверджується керівником суб’єкта господарювання і передається до бухгалтерії. Після перевірки Акта за формою та змістом бухгалтерія переносить інформацію до облікових регістрів. Крім того, на підставі Акта бухгалтерія в одному примірнику також складає Інвентарну картку обліку основних засобів, яка по суті є паспортом земельної ділянки.

Форму такої картки можна взяти із скасованого наказу Мінстату від 29.12.1995 р. № 352 або із наказу Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818 чи розробити самостійно. У ній вказують дані про особливості придбаної земельної ділянки (місцезнаходження, площа, вид угідь, цільове призначення тощо).

Звертаємо увагу! Відповідно до п. 22 НП(С)БО 7 вартість земельних ділянок не є об’єктом амортизації. Тобто на землю амортизація не нараховується. А тому при введенні землі в експлуатацію комісії не потрібно визначати її залишкову вартість та строк використання.

Далі в консультації про ФОРМУВАННЯ ПЕРВІСНОЇ ВАРТОСТІ та ОПОДАТКУВАННЯ

Олег Головко, Олег Головко, консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування