З 05.02.2023 р. набрав чинності Закон України від 12.01.2023 р. № 2881-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо застосування режиму експортного забезпечення на період дії воєнного, надзвичайного стану». Хоча введення в дію більшості його положень відбудеться з 04.03.2023 р. і вони діятимуть до припинення чи скасування воєнного або надзвичайного стану в Україні.

Основна мета нововведень – «прив’язати» нульову ставку ПДВ при експорті зерна (й, відповідно, право на бюджетне відшкодування ПДВ) до моменту повернення валютної виручки (тобто отримання оплати від нерезидента).

Для цього внесено зміни до Закону України від 16.04.1991 р. № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959) та до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Розглянемо їх детальніше.

Так, в ЗАКОНІ № 959 З’ЯВИЛАСЯ НОВА СТ. 191, згідно з якою:

➊ КМУ надається право запроваджувати режим експортного забезпечення щодо експорту таких товарних позицій за УКТ ЗЕД:

– 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин));

– 1003 (ячмінь); – 1005 (кукурудза);

– 1201 (соєві боби);

– 1205 (насіння ріпаку або кользи);

– 1206 (насіння соняшнику);

– 1512 (олія соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції);

– 2306 (макуха та інші тверді відходи).

Таке рішення Кабміну повинне містити:

• строк запровадження режиму експортного забезпечення;

• перелік товарів, щодо яких запроваджується режим експортного забезпечення;

• мінімальні експортні ціни на товари, щодо яких запроваджується режим експортного забезпечення.

➋ Експорт товарів, щодо яких буде запроваджено режим експортного забезпечення, можуть здійснювати виключно платники ПДВ, реєстрація яких не є призупиненою. Тобто платники єдиного податку за ставкою 2% та неплатники ПДВ самостійно експортувати вищевказані товари не можуть.

➌ Оформлювати податкову накладну (далі – ПН) за ставкою ПДВ 0% при експорті вищенаведених товарів відразу після оформлення експортної митної декларації (далі – МД) (тобто так, як це було раніше) можна:

– за умови відсутності порушення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності вимог валютного законодавства протягом попередніх 12 місяців (тобто якщо, зокрема, не було порушень строків повернення валютної виручки);

– в межах ліміту (показник ΣЛіміт), який обчислюється за формулою:

ΣЛіміт = 1/3 × ΣВалВир, де:

ΣВалВир – сума експортних операцій платника податків, зазначена у МД, щодо яких протягом попередніх 6 місяців банками, що обслуговують такого платника, завершено здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків та/або щодо яких здійснена повна попередня оплата. Тобто простіше кажучи, це сума валютної виручки, що надійшла за останні 6 місяців, за умови, що розрахунок був здійснений на повну суму поставки (часткова оплата до обчислення цього показника не враховується).

Наприклад, за минулі 6 місяців до здійснення експортної операції в режимі експортного забезпечення на валютний рахунок підприємства надійшла валютна виручка в якості повного розрахунку за експортовані товари на суму 1 750 000 грн (переведення валюти у гривні здійснюється за курсом НБУ на дату оформлення експортної МД).

В такому разі показник ΣЛіміт становитиме 583 333,33 грн (1 750 000 грн / 3).

Отже, протягом поточного місяця підприємство може експортувати вищезгадані товари використовуючи ставку ПДВ 0% після оформлення МД лише на вказану суму.

Втім, самому підприємству обчислювати зазначені показники не доведеться.

Показник ΣЛіміт обчислюється митною службою щомісячно на підставі даних, отриманих від Національного банку України.

Але для того щоб Нацбанк України надав дані щодо вашого підприємства у митну службу, слід подати відповідну заяву (її форма наразі не затверджена) до вашого обслуговуючого банку. Цей банк, своєю чергою, подає до Нацбанку інформацію про показник ΣВалВир у розрізі суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Показник ΣЛіміт застосовується з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому митниця отримала від Нацбанку інформацію про показник ΣВалВир.

➍ Якщо ж підприємство хоче експортувати товари (з числа вищевказаних) на суму, що перевищує показник ΣЛіміт, то йому слід на суму перевищення (а якщо у нього були порушення валютного законодавства – то на всю суму) оформити ПН за ставкою, що застосовується для постачання таких товарів на митній території України (тобто 14% чи 20%). В подальшому до такої ПН (у разі дотримання певних умов, про це детально – далі) можна буде оформити розрахунок коригування (РК) на зміну ставки ПДВ на нульову.

Слід ураховувати, що офомлення експортної МД щодо таких товарів розпочнеться тільки після реєстрації ПН (за ставкою 14% чи 20%) в ЄРПН. Інформацію про реєстрацію ПН в ЄРПН митниці надає ДПС.

➎ До операцій з експорту товарів, щодо яких застосовано режим експортного забезпечення (наведено вище), забороняється:

• зарахування зустрічних вимог;

• використання рахунків резидентів, відкритих за кордоном, для отримання грошових коштів від нерезидентів;

• використання інших форм грошових розрахунків з нерезидентом, що не передбачають рух коштів з-за кордону на рахунки резидентів в Україні.

У ПІДРОЗД. 2 РОЗД. XX ПКУ З’ЯВИВСЯ НОВИЙ П. 91, у якому деталізовано ПДВ-облік за вищенаведеними операціями.

А саме, оподаткування ПДВ операцій з експорту товарів, до яких відповідно до ст. 191 Закону № 959 застосовано режим експортного забезпечення, здійснюватиметься так.

➊ Вимогою для обов’язкової реєстрації осіб як платників ПДВ є придбання/постачання товарів для використання в операціях, до яких застосовується режим експортного забезпечення.

Щодо особливостей реєстрації платниками ПДВ у цьому випадку податківці на своєму сайті вже розмістили роз’яснення. Вони, зокрема, зазначають:

– реєстрація платниками ПДВ з причин, зазначених у п. 91 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, не вимагатиме дотримання граничного обсягу операцій (1 млн грн), що встановлений у ст. 181 ПКУ;

– реєстрація здійснюватиметься в загальному порядку, передбаченому Порядком реєстрації платників ПДВ, затвердженим наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130;

– для реєстрації слід подати засобами електронного зв’язку в електронній формі реєстраційну заяву платника ПДВ за ф. № 1-ПДВ. У цій заяві буде можливість обрати причину реєстрації – пп. 91.1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

➋ В разі складання ПН на експортну операцію із застосуванням ставки ПДВ, передбаченої для оподаткування вищевказаних товарів на митній території України (тобто 14 чи 20%), подальше вивезення цих товарів не вважатиметься окремою оподатковуваною операцією у розумінні пп. «г» п. 185.1 ПКУ. Тобто після оформлення експортної МД ще одна ПН не оформлюється.

Реєстрація зазначеної ПН в ЄРПН не може бути зупинена.

➌ Банк, що обслуговує платника податку, після завершення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків (тобто після надходження повної суми валютної виручки за експортований товар) повідомляє про це ДПС.

Після цього ДПС надсилає відповідне повідомлення до електронного кабінету платнику податку. І лише після отримання такого повідомлення платник податків складає РК до раніше оформленої ПН для застосування нульової ставки ПДВ.

РК на зміну ставки ПДВ не можна оформлювати у разі, якщо різниця між фактурною та митною вартістю відповідних товарів, зазначених у експортних МД, є від’ємною. Тобто вартість товарів за інвойсом (рахунком) чи іншим документом, де вказується їх фактична вартість, яку оплачуватиме нерезидент (сума виручки), не має бути меншою за митну вартість, вказану у МД.

Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН. Його реєстрація не може бути зупинена.

➍ У разі якщо після реєстрації зазначеного РК у підприємства (за результатами звітного місяця) виникне від’ємне значення ПДВ, то воно має право на бюджетне відшкодування.

➎ До ПН, оформленої за ставкою 14 чи 20%, також можна оформлювати РК на зміну кількісних чи вартісних показників. Наприклад, якщо після оформлення такої ПН (а її, як зазначено вище, слід зареєструвати до початку оформлення експортної МД) змінилася кількість чи асортимент товарів, які експортуватимуться. Але якщо такий РК оформлюватиметься після подання МД для митного оформлення, то внаслідок коригування база оподаткування не повинна стати меншою за митну вартість, зазначену у такій МД.

Олег Головко, консультант з бухгалтерського обліку та оподаткуванняи