Зпочатком воєнної агресії РФ Кримінальний кодекс України (далі – ККУ) було суттєво змінено в частині відповідальності за порушення, які можуть бути допущені фізичними особами.

ДЕРЖАВНА ЗРАДА

Відповідно до ст. 111 ККУ державною зрадою вважається діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

Такими діяннями є (коментар до ст. 111 ККУ):

➥ перехід на бік ворога в період збройного конфлікту – надання безпосередньої допомоги державіагресору, перехід до ворога через лінію фронту, вступ до армії ворожої держави, надання різної допомоги її агентам, участь у бойових діях проти України та інше (обов’язковою ознакою об’єктивної сторони аналізованої форми державної зради є вчинення злочину в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту);

➥ шпигунство – передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю (див. коментар до ст. 114 ККУ);

➥ надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України – будь-яка допомога у проведенні підривної діяльності проти інтересів України за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи, сприяння таємним представникам іноземних розвідок, їх укриття, диверсії, посягання на життя державного чи громадського діяча (наприклад, за статтями 111 і 113 чи 112 ККУ).

Відповідальність: позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна або без неї. В умовах воєнного стану – 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна. Фізична особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчиняла і добровільно заявила органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.

КОЛАБОРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Законом України від 03.03.2022 р. № 2108-ІХ ККУ було доповнено ст. 111(1) «Колабораційна діяльність», яка включає сім частин. Деякі частини можуть опосередковано стосуватися керівників сільгосппідприємств, що знаходяться на тимчасово окупованій території через різні обставини, а деякі не стосуються таких керівників з огляду на їх діяльність. Наразі відсутня не тільки судова практика із застосування цих норм, а й навіть науково-практичні коментарі.

ЩО МОЖЕ БЕЗПОСЕРЕДНЬО СТОСУВАТИСЯ КЕРІВНИКІВ СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВ

На наш погляд, найбільш ризиковою для керівників сільгосппідприємств є ч. 4 ст. 111(1) ККУ. Згідно з нею злочином вважається передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території.

Відповідальність: штраф до 10 000 НМДГ (170 000 грн) або позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна.

ВІД РЕДАКЦІЇ

Редакція журналу «АгроPRO» звернулася до багатьох провідних юристів України з проханням прокоментувати, у яких випадках для керівників підприємств може настати кримінальна відповідальність за цією нормою. Адже зрозуміло, що наші співгромадяни зараз перебувають у важких умовах, коли під загрозою опинилося їхнє життя та життя людей, які від них залежать. Зокрема, керівники вимушені виконувати адміністративно-господарські обов’язки – вони фінансово підтримують своїх працівників, намагаються зберегти матеріальну базу, оскільки після звільнення тимчасово окупованих територій будуть забезпечувати продовольчу безпеку та працювати на зміцнення нашої країни. Вважаємо, що ч. 4 ст. 111(1) ККУ має бути переглянута як найменше в частині відповідальності.

ІНШІ ЗЛОЧИНИ

Стаття 111(1) ККУ містить й інші частини, що передбачають відповідальність для громадян України, які:

☛ публічно заперечують здійснення збройної агресії, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України та публічно закликають до підтримки рішень та/ або дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з ними, не визнають поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.

Відповідальність: позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років (ч. 1);

☛ добровільно зайняли посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, закликали, організовували та проводили незаконні вибори та/або референдуми, добровільно обиралися до незаконних органів влади (ч. 5).

Відповідальність: позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої. Якщо громадянин України добровільно займав посаду, не пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, то йому загрожує позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна або без такої (ч. 2);

Довідково

Відповідно до роз’яснень, наданих Мін’юстом у листі від 03.11.2006 р. № 22-48-548:

• організаційно-розпорядчі обов’язки – це обов’язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності (такі функції виконують, зокрема, керівники державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт);

• адміністративно-господарські обов’язки – це обов’язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном.

☛ добровільно зайняли посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також брали добровільну участь в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/ або в збройних формуваннях держави-агресора чи надавали таким формуванням допомогу веденні бойових дій проти Збройних Сил України та територіальної оборони.

Відповідальність: позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої (ч. 7);

☛ здійснювали пропаганду у закладах освіти (педагоги) незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення збройної агресії проти України, а також впроваджували стандарти освіти держави-агресора.

Відповідальність: виправні роботи на строк до 2 років або арешт на строк до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років (ч. 3);

☛ організовують та проводять заходи політичного характеру, здійснюють інформаційну діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямовані на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради.

Відповідальність: позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої (ч. 6). Під заходами політичного характеру розуміються з’їзди, збори, мітинги, походи, демонстрації, конференції, круглі столи тощо. Інформаційна діяльність – створення, збирання, одержання, зберігання, використання та поширення відповідної інформації. Навіть присутність на певній конференції або круглому столі може бути розцінена як участь (за умови отримання відповідного запрошення та/або реєстрації як учасника заходу). Тому громадянам слід уникати цього. Вважаємо, що недоцільно навіть зберігати такі буклети та брошури.

ПОСОБНИЦТВО ДЕРЖАВІ-АГРЕСОРУ

Відповідно до ст. 111(2) ККУ (запроваджена Законом України від 14.04.2022 р. № 2198-ІХ) злочином вважаються умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом:

➥ реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора;

➥ добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора.

Відповідальність: позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.

Відмінністю цієї статті є фактор ініціативи передачі ТМЦ ворогу з боку керівника. Щоб уникнути такої відповідальності, слід утриматися від будь-яких контактів з ворогом. У разі співпраці з ним потрібно бути готовим довести, що вона була примусовою (існувала реальна загроза насильства, заподіяння значної шкоди з його боку). Це можуть бути свідчення інших осіб, фото та відеозйомка (за можливості).

Олександр Норочевський, адвокат