Збройний конфлікт, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, акти тероризму, диверсії, безлади, вторгнення, введення комендантської години тощо є форс-мажорними обставинами (ч. 2 ст. 14¹ Закону України від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» та п. 3.1 Регламенту засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. № 44(5), зі змінами та доповненнями).

Торгово-промислова палата України засвідчила факт настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в Україні з 24 лютого 2022 року (лист ТПП від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1).

Отже, сільгосппідприємства, які внаслідок війни не мають змоги виконати зобов’язання, звільнені від необхідності збирати відповідні документи та надавати їх до ТПП для підтвердження настання форс-мажорних обставин.

Договори

Форс-мажорні обставини є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов’язання якщо буде доведено зв’язок між такими обставинами та порушенням (ст. 617 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України).

Звертаємо увагу, що має бути причинно-наслідковий зв’язок між неможливістю виконати зобов’язання та військовими діями, як форс-мажорною обставиною. Наприклад, через мобілізацію працівників, знищення посівів та/або насіння, тимчасову окупацію, неможливість проведення посівної сільгосппідприємство не зможе здійснити постачання сільськогосподарської продукції, передбачене договором.

За наявності такого зв’язку сільгосппідприємство звільняється від фінансових санкцій та пені, але не звільняється від виконання зобов’язання, передбачених договором (якщо інше не встановлено умовами договору). Тож сільгосппідприємству в першу чергу необхідно вивчити відповідні умови договору.

Слід зауважити, що деякі господарські договори можуть містити умову, згідно з якою в разі настання форс-мажорних обставин сторони звільняються від зобов’язань (можуть не виконувати їх). На практиці такі умови в договорах зустрічаються не часто, оскільки зазвичай сторони зацікавлені у виконанні зобов’язань за договором.

Зауважимо також, що в умовах воєнних дій сторони можуть погодити дострокове припинення договору (зобов’язання). Для цього можна укласти додаткову угоду, якою врегулювати всі важливі питання (умови розірвання, повернення/неповернення попередньої оплати, поставка/непоставка товару тощо).

Податки

Форс-мажорні обставини звільняють платників податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС (пп. 112.8.9 Податкового кодексу України, далі – ПКУ). Тож якщо платник податків не може своєчасно сплатити податки, подати звітність, зареєструвати податкові та акцизні накладні тощо, він звільняється від відповідальності (роз’яснення ДПС (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576179.html?fbclid=IwAR3gPTyOy16v_-Y3WaNwzIJ1IHihDggqYOx_QrI3XW0XPL7oaRDiri8lzH0).

Водночас такі обов’язки мають бути виконані платником податків одразу після припинення дії форс-мажорних обставин.

Отже, на нашу думку, якщо підприємство має змогу подати звітність та сплатити податки, то це слід робити у встановлені терміни або коли з’являється така можливість.

Аналогічна норма закріплена (з 07.03.2022 р.) в п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ: тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, платники податків звільняються від відповідальності, зокрема, за несплату податків, незвітування та нереєстрацію ПН та РК.

Ірина Дмитерко, заступник головного редактора

Олена Жураківська, редактор