Сільгосппідприємства часто виконують певні сільгоспроботи на замовлення інших суб’єктів господарювання та населення (обробіток ґрунту, збір врожаю тощо). Про те, як має бути оформлена ця операція документально, як її потрібно відображати в бухгалтерському обліку та які податкові наслідки вона матиме – читайте далі.

ДОГОВІРНІ ВІДНОСИНИ

Договірні відносини при виконанні сільгоспробіт можна оформлювати:

• або договором про надання послуг (виконання робіт), коли одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити отриману послугу (ст. 901 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ);
• або договором підряду, коли одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), яка зобов’язується прийняти й оплатити виконану роботу (гл. 61 ЦКУ).

Особливістю договору підряду є те, що замовник робіт може забезпечувати виконавця матеріалами для виконання такої роботи (наприклад, може заправляти техніку підрядника своїм паливом).

При цьому право власності на такі матеріали до виконавця не переходить. (Детально про особливості цих договорів читайте в «АгроPRO», 2017, № 5, с. 16 та в «АгроPRO», 2020, № 5, с. 37).

ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ

ВЦКУ немає згадки про документальне підтвердження виконання робіт (надання послуг). Але на практиці суб’єкти господарювання такі операції оформлюють актом.

Типова форма Акта про виконання робіт (надання послуг) законодавчо не встановлена. Тому сторонам доведеться розробити її самостійно (в довільній формі). Щоб такий акт вважався первинним документом, в ньому необхідно вказати всі реквізити, притаманні первинному документу, які передбачені ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 р. № 88, а саме:

• назву документа (форми);
• дату складання;
• назву підприємства, від імені якого складено документ;
• зміст та обсяг господарської операції (у натуральному і/або вартісному вираженні);
• одиницю виміру господарської операції;
• посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
• особисті або електронні підписи чи інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Зверніть увагу! Відсутність хоч одного з обов’язкових реквізитів позбавляє акт статусу первинного документа. Але в акт можна додавати будь-які додаткові реквізити.

Акт складається у двох примірниках (один – для замовника, другий – для виконавця) після закінчення виконання робіт (збирання урожаю, обробіток ґрунту) і підписується сторонами. В ньому визначається фактичний розмір плати за виконану роботу.

Слід зазначити, що в деяких випадках підприємства замість оформлення акта обходяться оформленням лише рахунку-фактури. З тим, що так можна робити, погоджуються як Мінфін (див. лист від 16.02.2017 р. № 31-11410-06-5/4339), так і податківці (див. роз’яснення ДПС у ресурсі ЗІР, категорія 112.02). Звісно, рахунок-фактура буде підтверджувати виконання роботи лише за умови, що:

• він має всі обов’язкові реквізити, передбачені для первинних документів (див. вище);

• він буде оплачений, що підтверджується відповідними документами.

Втім, на нашу думку, рахунок-фактура підходить для підтвердження факту виконання робіт (надання послуг) населенню. Адже в такому випадку деталізація щодо процесу виконання роботи не потрібна.

А от коли виконуються роботи з обробітку ґрунту і збиранню урожаю на замовлення іншого суб’єкта господарювання, то краще оформити акт виконання роботи. Це убезпечить виконавця від проблем у разі можливих претензій з боку замовника.

Якщо замовник згідно з договором підряду забезпечує підрядника своїм пальним, то слід правильно прописати умови такого використання пального у договорі, оформити передачу пального і його використання.

Це слід зробити, оскільки за загальним правилом фізична передача пального, навіть без передачі права власності на нього, за плату (компенсацію) або без такої вважається реалізацією такого пального (абзац перший пп. 14.1.212 Податкового кодексу України, далі – ПКУ). Своєю чергою, це призводить до того, що особа, яка передає пальне, має стати платником акцизного податку.

Виняток з цього правила передбачений для договорів підряду при одночасному виконанні таких умов (пп. 14.1.212 ПКУ):

➊ замовник за договором підряду не здійснює реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

➋ заправлення здійснюється, зокрема, в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу (далі – агротехніка), які:

• призначені для виконання робіт, зокрема, на землях сільськогосподарського або лісового призначення;
• належать іншим особам;
• виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на землях сільгосппризначення, що перебувають у власності або користуванні замовника;

➌ транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак агротехніки, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Таким чином, якщо замовник заправляє техніку підрядника, то ці умови доцільно включити до договору підряду.

Передачу пального слід оформлювати актом приймання-передачі матеріалів, складеним у довільній формі, або видатковою накладною, в якій слід вказати, що пальне передається без оплати.

Після того як підрядник використає пальне, він має надати замовнику звіт про використання матеріалів (теж оформлюється у довільній формі). Якщо лишиться невикористане пальне, то повернути його слід за актом приймання-передачі матеріалів.

На підставі звіту про використання матеріалів замовником буде оформлено акт списання матеріалів і віднесено вартість пального до витрат, а саме – до собівартості вирощеної продукції.

Хоча ПКУ і встановлює виняток для договорів підряду, рекомендуємо уникати ситуацій, коли агротехніку заправляє замовник, особливо якщо він є суб’єктом господарювання. Оскільки у поверненні пального замовнику податківці можуть «побачити» його реалізацію у розумінні пп. 14.1.212 ПКУ.

Надання послуг та виконання робіт за допомогою агротехніки, що заправлена власним пальним виконавця, не матимуть для такого виконавця робіт та його замовника жодних податкових наслідків.

Далі в консультації про БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ПОДАТОК НА ПРИБУТОК, ПДВ, ЄДИНИЙ ПОДАТОК

Олег Головко, консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування