Поширена ситуація: директором під час керування автомобілем, зареєстрованим на сільгосппідприємство, порушено правила дорожнього руху. Правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі. Адміністративний штраф сплачено директором протягом 10 банківських днів з дня отримання постанови про накладення штрафу. Проте через деякий час сільгосппідприємство поштою отримує постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення штрафу у подвійному розмірі та стягнення виконавчих витрат.

• Чи є такі дії виконавців правомірними?

• Як діяти у разі відкриття виконавчого провадження за постановою, штраф по якій було сплачено?

• Чи має підприємство сплачувати виконавчі витрати? Щоб отримати відповіді на поставлені запитання, ми звернулись до юриста Іллі Менчака.

АНАЛІЗ ПРАВОМІРНОСТІ ДІЙ ВИКОНАВЦЯ

Дійсно, бувають випадки, коли приватний виконавець або Державна виконавча служба (далі – ДВС/ виконавець) відкриває виконавче провадження, навіть якщо штраф за постановою про накладання адміністративного стягнення (далі – постанова поліції) було сплачено.

Такі дії ДВС/виконавця є неправомірними, адже добровільне виконання постанови поліції виключає її примусове виконання.

Так, постанова поліції вважається виконаною, зокрема, у разі сплати керівником юридичної особи, за якою зареєстровано відповідний транспортний засіб, 50% розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня набрання законної сили цією постановою (ч. 1 ст. 3001 Кодексу України про адміністративні правопорушення, далі – КУпАП).

І лише у разі несплати штрафу протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою поліції вона підлягає примусовому виконанню (ч. 2 ст. 3001 КУпАП).

Виконавче провадження – це сукупність дій, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені, зокрема, Законом України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404).

Якщо постанова була добровільно виконана, то вона не є виконавчим документом в розумінні приписів п. 6 ч. 1 ст. 3, ст. 4 Закону № 1404 та не підлягає примусовому виконанню. Тобто у ДВС/виконавця немає підстав відкривати виконавче провадження, а у разі відкриття воно має бути закінчено (п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404).

ПОРЯДОК ДІЙ В РАЗІ ОТРИМАННЯ ПОСТАНОВИ

Впершу чергу необхідно перевірити в Єдиному реєстрі боржників та/або в Автоматизованій системі виконавчого провадження (далі – АСВП) стан відповідного виконавчого провадження. Це необхідно зробити, оскільки цілком можливою є ситуація, коли на момент отримання керівником підприємства постанови виконавче провадження вже завершене на підставі його фактичного виконання. Перевірити стан виконавчого провадження по такій постанові можна за:

➙ особистими даними боржника (ПІБ, датою народження, реєстраційним номером облікової картки платника податків);

➙ номером провадження (він обов’язково зазначається у постанові виконавця).

Також у постанові про відкриття провадження обов’язково зазначається ідентифікатор доступу (спеціальний код, який складається з комбінації 12 цифр і букв). Цей ідентифікатор дозволяє сторонам (включаючи боржника) за допомогою АСВП отримати доступ до матеріалів виконавчого провадження.

Якщо після отримання постанови виконавця боржник (підприємство) здійснив вищенаведені дії і не знайшов себе в Єдиному реєстрі боржників або в АСВП зазначено про наявність постанови про завершення виконавчого провадження, то перейматись не варто. Ймовірно, після направлення постанови боржнику виконавець встановив факт сплати штрафу до відкриття виконавчого провадження і здійснив дії, передбачені ч. 1 ст. 40 Закону № 1404. А саме:

• зняв арешт, накладений на майно (кошти) боржника;
• виключив відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників;
• скасував інші вжиті заходи щодо виконання рішення.

Якщо, незважаючи на фактичне виконання постанови поліції, виконавче провадження перебуває у стані примусового виконання (інформація про це міститься в Єдиному реєстрі боржників або в АСВП) – необхідно виконати такі дії:

➙ зв’язатись з виконавцем, який здійснює стягнення, та повідомити його, що постанова поліції була виконана ще до відкриття виконавчого провадження. Ім’я та контакти такого виконавця завжди зазначаються у постанові про відкриття виконавчого провадження або в Єдиному реєстрі боржників та АСВП;

➙ надіслати виконавцю заяву про закінчення виконавчого провадження, до якої додати платіжний документ (можна завірену порушником копію), що підтверджує сплату штрафу. Бажано відправити таку заяву рекомендованим листом з описом вкладення (аби мати докази того, що така заява з платіжним документом була відправлена виконавцю, і останній належним чином був повідомлений);

➙ повідомити виконавця за його контактними даними (телефон, електронна адреса) про те, що йому направлено заяву з доказами виконання постанови поліції.

У більшості випадків цього буде достатньо для завершення виконавчого провадження.

Однак якщо виконавець все ж таки відмовляється закрити виконавче провадження або жодним чином не реагує за заяву, то такі дії/бездіяльність можуть бути оскаржені у судовому порядку – до адміністративного суду за місцезнаходженням виконавця (ч. 2 ст. 74 Закону № 1404). Нагадаємо, що позовна заява подається до суду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАСУ), та повинна відповідати вимогам, зазначеним у ст. ст. 160–161 КАСУ.

За подання адміністративного позову щодо дій/бездіяльності виконавця ставка судового збору у 2023 році становитиме 1 073,6 грн (пп. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір»).

Далі читайте щодо ЩОДО СПЛАТИ ВИКОНАВЧИХ ВИТРАТ, СУДОВЕ ОСКАРЖЕННЯ, СУДОВЕ ОСКАРЖЕННЯ

Ілля Менчак, юрист