ГЕНЕРАТОРИ ТА ЇХ ВИДИ

Генератори електричного струму (далі – генератори) – це пристрої, які виробляють електричну енергію з іншого виду енергії. Навпаки, пристрої, які споживають електричну енергію, називаються електроприймачами. Генератори розрізняють за видами споживання палива та класами потужності:

Також генератори розрізняються за:

• фазами вихідної напруги (однофазні, трифазні);

• конструктивним виконанням (асинхронні, синхронні);

• способом установки (стаціонарні, пересувні).

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПЕРСОНАЛУ ТА РОБОТОДАВЦІВ

Вимоги до персоналу, який працює з генераторами, на період дії воєнного стану в Україні не змінилися. Так, для роботодавців та їх працівників, які виконують роботи з генераторами, чинне законодавство України висуває наступні вимоги:

➊ Підприємство має проводити попередній (під час прийняття на роботу) та періодичний (протягом трудової діяльності) медичний огляд працівників, які працюють з генераторами (п. 1.1 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ від 21.05.2007 р. № 246, далі – Порядок № 246).

Нагадаємо, що метою попереднього чи періодичного медичного огляду є:

➣ визначення стану здоров’я працівника та можливості виконання ним без погіршення стану здоров’я професійних обов’язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу (п. 1.4 Порядку № 246);

➣ своєчасне виявлення гострих чи хронічних професійних захворювань та інше (п. 1.5 Порядку № 246).

Роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках належать до робіт з підвищеною небезпекою (п. 3 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 р. № 15).

Роботи з обслуговування діючої електроустановки напругою до і вище 1000 В та виконання в них оперативних переключень, налагоджувальних, монтажних робіт та високовольтних випробувань, роботи, пов’язані з діючим енергетичним обладнанням, належать до робіт, де є потреба у професійному доборі (п. 5 Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом МОЗ України та Держнаглядохоронпраці від 23.09.1994 p. № 263/121).

Періодичність проведення медичних оглядів, перелік необхідних лабораторних, функціональних та інших досліджень, медичні протипоказання допуску до виконання робіт, пов’язані із впливом виробничих факторів, визначені:

➣ в Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язкові попередній (періодичні) медичний огляд працівників (Додаток 4 до Порядку № 246);

➣ в Переліку робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників (Додаток 5 до Порядку № 246).

Для електротехнічного персоналу, що виконує роботи з оперативного обслуговування і ремонту діючих електроустановок напругою 127 В і вище змінного струму і 110 В постійного струму, а також монтажні та налагоджувальні роботи, дослідження та вимірювання у цих електроустановках, медичний огляд має проводитися один раз на 2 роки (п. 2 Додатка 5 до Порядку № 246).

Детально читайте в «АгроPRO», 2019, № 18 с. 37.

➋ Підприємство має проводити інструктажі, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії (ст. 18 Закону України від 14.10.1992 р. № 2695-XII «Про охорону праці»).

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, мають щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Перелік таких працівників визначається кожним роботодавцем згідно з вимогами Положення про спеціальну підготовку і навчання з питань технічної експлуатації об’єктів електроенергетики, затвердженого наказом Мінпалива та енергетики України від 09.02.2004 р. № 75. Відповідно до Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, які затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 р. № 4 (далі – НПАОП 40.1-1.21-98), працівники, що здійснюють:

• ремонт та технічне обслуговування генераторів, повинні пройти відповідне навчання та мати ІІІ групу з питань електробезпеки;
• технічну експлуатацію генераторів, повинні мати ІІ групу з питань електробезпеки.

Вимоги до працівників відповідної групи містяться у п. 2.1.3 НПАОП 40.1-1.21-98.

Спеціальне навчання може здійснюватися як безпосередньо на підприємстві, так і у навчальному центрі. Воно проводиться за індивідуальними програмами з урахуванням освіти, відповідної кваліфікації та попереднього досвіду роботи працівника на об’єктах електроенергетики.

Якщо спеціальне навчання проводиться на підприємстві, то воно має розробити навчальні плани та програми саме стосовно електротехнічних робіт та затвердити їх наказом (розпорядженням) керівника.

Комісія з навчання та перевірки знань формується на підставі розпорядчого документа керівника підприємства з дотриманням вимог пп. 3.9–3.10 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15.

Порядок навчання і перевірки знань працівників має відповідати галузевому положенню про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, узгодженому з Держнаглядохоронпраці (п. 2.1.1 НПАОП 40.1-1.21-98). Таким галузевим документом є Правила технічної експлуатації електричних станцій і мереж (ГКД 34.20.507-2003), затверджені наказом Мінпалива та енергетики України від 13.06.2003 р. № 296 (далі – ПТЕ).

Якщо на підприємстві неможливо створити комісію з перевірки знань з питань охорони праці, але воно входить в об’єднання підприємств, то перевірка знань здійснюється комісією іншого підприємства – учасника об’єднання.

Після проведення спеціального навчання здійснюється перевірка знань з питань охорони праці. Вона проводиться:

➣ комісією підприємства (якщо навчання проводилось безпосередньо на підприємстві);

➣ комісією відповідного територіального органу Держпраці за участю відповідних профспілок (якщо навчання проводилось у навчальному центрі).

До складу комісії можуть залучатися особи, які пройшли навчання та перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

За результатами перевірки знань з охорони праці, НПАОП 40.1-1.21-98, ПТЕ та інших нормативно-правових актів працівники, що пройшли навчання, допускаються до стажування та дублювання у разі потреби. Після цього наказом по підприємству такий працівник допускається до самостійної роботи з діючою електроустановкою. Цим же наказом працівникові надаються права відповідальної особи при виконанні робіт в діючих електроустановках згідно з НПАОП 40.1-1.21-98.

Працівнику, який пройшов перевірку знань, видається посвідчення встановленої форми, яке він зобов’язаний мати при собі під час роботи. Посвідчення про перевірку знань працівника є документом, який засвідчує право на самостійну роботу з електроустановками. Професії, які пов’язані з використанням генераторів та передбачають їх технічне обслуговування, мають наступні коди професій за ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2020 р. № 327:

Детально про інструктажі з охорони праці читайте в «АгроPRO», 2019, № 22 с. 44 та в «АгроPRO», 2019, № 23 с. 42.

➌ Підприємство за наявності ємностей для зберігання пального, що використовується для експлуатації генератора, має забезпечити навчання працівника за НПАОП 0.00-1.41-88 «Загальні правила вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних підприємств», які затверджені 06.09.1988 р. Держгіртехнаглядом СРСР.

У разі відсутності власного персоналу технічне обслуговування генераторів має право проводити спеціалізована організація, яка має своїх навчених працівників та відповідні дозвільні документи. Детально читайте в «АгроPRO», 2019, № 17 с. 44, с. 46.

Далі в консультації РЕКОМЕНДАЦІЇ З БЕЗПЕКИ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕРАТОРІВ,

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОРИСТАННІ БЕНЗИНІВ/ДИЗПАЛИВА,

ЗНАКИ БЕЗПЕКИ

Павло Матюшко, юрист, радник АО «URVISTA»