Виробництво біометану може стати для України шансом зменшити кількість зерна, яке ми не можемо вивезти і можемо перевести його в ті позиції, які ми закупаємо або можемо продати дорожче.

Про це розповів Сергій Кравчук, СЕО компанії «Галс Агро», у матеріалі «Сергій Кравчук: Побудувати біометановой завод не важче і не довше, ніж елеватор» на Elevatorist.com.

Окрім всім відомих пластівців, борошна, крохмалю та лізину з агропродукції та її відходів можна виробляти ще і зелену електроенергію та біометан.

Таким чином аграрний сектор України може вливатися в енергетичний сектор. Це дасть країні енергонезалежність АПК, виробництво додаткового газу та електроенергії, розподілену генерацію, невразливість від зовнішніх загроз. Зменшить завантаженість авто- та залізничних логістичних шляхів. Задіє газотранспортну мережу додатковим транзитом, замість російського газу.

«Вся ця історія і є про експорт. У нас існує вибір, зібрати з гектара 9 тонн кукурудзи і не змогти її вивезти за межі країни, або на цьому ж гектарі виростити біоенергетичні культури, зробити з них 5 тисяч кубометрів газу і експортувати газ замість сировини, не використовуючи залізницю та автотранспорт, не даючи європейцям того, що вони не хочуть бачити — дешеву кукурудзу. А от газ їм потрібен, бо в них його дефіцит. Тому біометан — виключно проєкт на експорт. І я думаю що ті, хто гальмують програму біометану, нехай задумаються про шкоду, яку вони наносять державі», — зауважує фахівець.

Він радить розглянути питання біометану з економічного погляду. Якщо ми з того самого умовного гектару землі, отримавши 9 тонн кукурудзи, вивозимо і продаємо її по $140-150, ми отримаємо $1300 з гектару валютної виручки. А якщо ми робимо 5 тисяч кубометрів біометану і продаємо його по $1000, то ми вже отримуємо $5 тис. з гектару землі, тобто в 3,5 рази більше. Або переробляємо солому на біометан та отримуємо додатково ще 1000 євро валютної виручки до нашого зерна.

«Ми вивчали дуже багато методів та видів переробки зернових. Ми виробляємо біоетанол, побудували індичий бізнес, свинокомплекс, в нас багато власного зерна іде на виробництво кормів. Виробництво індички ми не можемо збільшувати, тому що ринок не споживає більшу кількість дорогого м’яса, бо країна бідна, а індичка дорожча за курку. Буде багатша країна — будуть більше їсти індички, будемо тоді більше вирощувати, ми тут вперлись зараз головою в стелю. По інших видах переробки зерна — ми не знайшли перспективних варіантів. Крупа, крохмаль, амінокислоти — ринки досить сталі та зайняті. Але біометан на сьогоднішній день має, скажімо так, бездонну перспективу, навіть в рамках можливостей України. Бездонну. Повторю, європейська програма по виробництву біометану — 35 млрд кубометрів, це фантастична кількість. І є українська потенційна потреба у імпортному газі (потенційно, ми порахуємо, яка у нас після війни буде потреба), до війни це було 10 млрд кубометрів. Це, як пишуть в книжках, справжній блакитний океан. Той блакитний океан, в якому ще можна плавати ще довго», — каже Сергій Кравчук.

Джерело