В «АгроPRO» № 9 за цей рік при розгляді Закону України від 11.04.2023 р. № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від cплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050) редакція звернула увагу, що стосовно сільгосппідприємств, які знаходяться на територіях можливих бойових дій, було порушено принцип верховенства права (закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи), встановлений ст. 58 Конституції України.

Адже Законом № 3050 їх зобов’язали сплачувати місцеві податки та розраховувати мінімальне податкове зобов’язання за 2022 рік. При тому, що до прийняття цього закону Податковим кодексом України була передбачена пільга для таких сільгосппідприємств.

Як і обіцяли, ми звернулися до юристів, аби отримати консультацію, які можливості мають пересічні громадяни та суб’єкти господарювання щодо захисту своїх порушених прав, а саме – чи можуть вони сприяти визнанню закону або його частини протиправними.

ІСТОРІЯ ПИТАННЯ

Вісторії України було чимало випадків, коли закони чи певні їх частини визнавалися такими, що не відповідають Конституції України.

Для сільгоспвиробників-фермерських господарств найбільш відомим випадком є визнання Конституційним Судом України (далі – КСУ) неконституційною норми п. 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, якою фермерів було зобов’язано переоформити право постійного користування земельними ділянками, наданими для створення селянського (фермерського) господарства, на право оренди (рішення Конституційного Суду № 5-рп/2005 від 22.09.2005 р.).

Для усіх громадян України певною мірою доленосним було рішення КСУ від 30.09.2010 р. № 20-рп/2010, яким був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), Закон України від 08.12.2004 р. № 2222-IV «Про внесення змін до Конституції України» (далі – Закон № 2222). Тобто КСУ просто скасував зміни в системі формування влади в Україні, що вже діяли більше п’яти років, і тим самим фактично здійснив узурпацію влади в країні на користь Віктора Януковича, який був обраний за пів року до того.

Нагадаємо: Закон № 2222 відобразив певні домовленості в громадянському суспільстві, реалізовані восени 2004 року для подолання політичної кризи, яка отримала назву «помаранчева революція».

Серед елементів компромісу для виходу з політичної кризи були:

• скасування другого туру Президентських виборів Верховним Судом;
• відкладене реформування політичного устрою України від президентсько-парламентської моделі, яка панувала в державі протягом 1991–2004 років, до парламентсько-президентської протягом 2005–2010 років та з 2014 року й донині.

Очевидно, що той склад КСУ можна вважати відповідальним за негативні процеси в країні, які фактично призвели як до Революції Гідності, так і до Російсько-Української війни.

Саме тому після Революції Гідності 2013–2014 років першими кроками нової влади стали заходи щодо реформування судочинства в Україні. Насамперед зміни були запроваджені щодо діяльності звичайних судів, а ще за кілька років настала черга реформування спеціальних судів, серед яких особливе місце займає КСУ.

Законом України від 13.07.2017 р. № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» (далі – Закон № 2136) було визнано таким, що втратив чинність, попередній Закон України від 16.10.1996 р. № 422/96-ВР «Про Конституційний Суд України», а нову систему КСУ запущено з істотними змінами.

Назвемо основні нововведення Закону № 2136:

➙ суддя КСУ повинен бути політично нейтральним;

➙ суддям КСУ заборонено суміщати свою посаду з будь-якою іншою посадою, за винятком здійснення викладацької, наукової чи творчої діяльності;

➙ нові вимоги та процедура конкурсного відбору кандидатур на посаду судді КСУ;

➙ нова структура суду;

➙ впроваджено інститут конституційної скарги та забезпечувального наказу;

➙ нові вимоги до конституційного звернення, суб’єктів конституційного звернення тощо.

ФОРМИ ЗВЕРНЕННЯ ДО КСУ

З2017 року є такі форми звернення до КСУ:

• конституційне звернення;
• конституційне подання;
• конституційна скарга.

Читати далі

Віталій Правдюк, адвокат