Постановою Правління НБУ від 19.09.2022 р. № 205 (набрала чинності з 08.10.2022 р.) були внесені зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148 (далі – Положення № 148).

Запроваджені зміни мають на меті приведення норм Положення № 148 у відповідність до Закону України від 30.06.2021 р. № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591). Зокрема, уточнено порядок ведення касових операцій небанківськими надавачами платіжних послуг, скориговано існуючі та введено нові поняття, а також дещо змінено порядок здійснення операцій з підзвітними коштами. Але все по порядку.

НОВІ ТА УТОЧНЕНІ ПОНЯТТЯ

У тексті Положення № 148 замінено поняття:

➤ «електронний платіжний засіб» на «платіжний інструмент»;

➤ «небанківська установа» на «небанківський надавач платіжних послуг»;

➤ «поточний рахунок» на «рахунок».

Водночас з’явилися нові поняття, зокрема:

• комерційний агент – особа (юридична або ФОП), яка надає платіжні послуги від імені іншої особи. (Детально про особливості роботи підприємств з комерційними агентами банків ми розповімо в одному з наступних номерів – ред.);

• небанківський надавач платіжних послуг – особа, яка надає платіжні послуги і не є банком.

Перелік небанківських надавачів платіжних послуг приведено у відповідність до п. 2–7 ч. 1 ст. 10 Закону № 1591:

➤ платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи);

➤ філії іноземних платіжних установ;

➤ установи електронних грошей;

➤ фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг;

➤ оператори поштового зв’язку;

➤ надавачі нефінансових платіжних послуг.

Нагадаємо, що раніше в Положенні № 148 йшлося лише про небанківські фінансові установи.

ПЛАТЕЖІ ПОНАД ГРАНИЧНІ СУМИ

Як і раніше, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами (п. 6 Положення № 148):

➊ між собою – у розмірі до 10 000 грн включно;

➋ з фізичними особами – у розмірі до 50 000 грн включно.

Але відтепер платежі понад ці суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Причому такими надавачами фінпослуг тепер можуть бути також і комерційні агенти – ФОПи.

Нагадаємо, що раніше платежі понад граничні суми проводилися через банки або небанківські установи чи юросіб, які не були фінансовими установами, але мали право надавати окремі фінпослуги і отримали відповідну ліцензію.

РОЗРАХУНКИ БЕЗ ВІДКРИТТЯ ПОТОЧНОГО РАХУНКУ

Розрахунки без відкриття поточного рахунку можуть здійснюватися шляхом унесення готівки до кас надавачів платіжних послуг для подальшого її переказу на рахунки інших суб’єктів господарювання або фізичних осіб (п. 10 Положення № 148). Такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів – безготівковими.

Як зазначалося вище, надавачами платіжних послуг є в тому числі ФОПи – комерційні агенти.

Раніше готівку дозволялося вносити тільки до банків або небанківських фінустанов.

ЗДАВАННЯ ПОНАДЛІМІТНОЇ ГОТІВКОВОЇ ВИРУЧКИ ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ

Згідно з оновленим п. 15 Положення № 148 відокремлені підрозділи можуть здавати понадлімітну готівку:

• безпосередньо до кас юридичних осіб;

• надавачам платіжних послуг;

• комерційним агентам із приймання готівки.

Причому двом останнім передають готівку для її переказу і зарахування на банківські рахунки юридичних осіб.

Раніше відокремлені підрозділи могли здавати готівку тільки до банків або небанківських фінустанов.

КОМУ МОЖНА ЗДАВАТИ ГОТІВКОВУ ВИРУЧКУ ДЛЯ ЗАРАХУВАННЯ НА РАХУНКИ

Згідно з оновленим п. 16 Положення № 148 готівку для зарахування на рахунки можна здавати до:

➤ національних операторів (поштового зв’язку);

➤ небанківських надавачів платіжних послуг;

➤ комерційних агентів із приймання готівки.

Раніше йшлося про:

➤ операторів поштового зв’язку;

➤ національних операторів;

➤ небанківських установ.

Нагадаємо, що національним оператором поштового зв’язку визначено АТ «Укрпошта» (розпорядження КМУ від 20.01.2002 р. № 10-р).

Отже, зараз готівку для зарахування на рахунки можна здавати до відділень АТ «Укрпошта», до небанківських надавачів платіжних послуг і до комерційних агентів (в т. ч. ФОП).

ОПЕРАЦІЇ З ПІДЗВІТНИМИ КОШТАМИ

До п. 20 Положення № 148, який регламентує зняття готівки з рахунків за допомогою платіжних інструментів, внесено дві зміни:

➊ формулювання «корпоративні та особисті електронні платіжні засоби» замінено на «платіжні інструменти». Тобто тепер фізичні особи – довірені особи установ/підприємств – юридичних осіб, які відповідно до законодавства України одержали готівку з рахунку із застосуванням платіжного інструменту, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі (так було і раніше);

➋ виключено вимогу про те, що підзвітна особа повинна додавати до авансового звіту документи про одержання готівки з поточного рахунка (чек банкомата, сліп, квитанція торговельного термінала тощо). Тепер до авансового звіту потрібно додати лише документи про використання коштів за призначенням (чеки РРО, готельні рахунки, траспортні квитки тощо) та повернути невикористаний залишок коштів на рахунок підприємства або в касу в установлені строки і в порядку, визначеному для підзвітних осіб нормами п. 170.9 Податкового кодексу України.

Якщо ж кошти були отримані з банкомату, але не були використані, підзвітній особі достатньо надати авансовий звіт про це і здати кошти в касу.

Олена Жураківська, редактор

Олександр Голубовський, консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування