На сьогодні через низку обставин та в умовах невизначеності робітники воліють укладати з підприємствами не трудові, а цивільно-правові договори (далі – ЦПД). Тож розберемося:

➙ які ЦПД можна укладати з фізичними особами для виконання ними робіт на сільгосппідприємстві?

➙ як розцінюють укладання ЦПД з фізичними особами органи Держпраці?

➙ які соціальні гарантії та особливості оподаткування фізосіб, що працюють за ЦПД?

➙ чи відшкодовувати стороннім особам шкоду, заподіяну фізособами, з якими укладено ЦПД?

Коли йдеться про залучення фізичної особи до виконання робіт, сільгосппідприємство може укласти з такою особою договір підряду чи договір про надання послуг. Такі договори є укладеними, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов (ст. 638 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ).

ДОГОВІР ПІДРЯДУ

Договір підряду регулюється главою 61 ЦКУ (детально про цей договір читайте в «АгроPRO», 2017, № 5, с. 16). У разі укладання з фізичною особою договору підряду на виконання сільгоспробіт, а також транспортних перевезень тощо сільгосппідприємство має керуватись ст.ст. 837–864 ЦКУ, якими визначено загальні вимоги до такого виду договорів. Тож у цій статті зупинимося на нормах, що стануть у пригоді сільгосппідприємствам.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), яка зі свого боку зобов’язується прийняти та оплатити цю роботу. Якщо для виконання певних видів робіт потрібен спеціальний дозвіл, то підрядник зобов’язаний його одержати (ст. 837 ЦКУ).

Підрядник має право (якщо інше не встановлено договором) залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат виконаної роботи. Наприклад, таку форму взаємовідносин вигідно застосовувати при збиранні урожаю фруктів (детально, зі зразками договорів, це описано в «АгроPRO», 2019, № 10, с. 36).

Підрядник може виконати роботу як зі свого матеріалу і своїми засобами, так і з матеріалу та засобами замовника. В другому випадку (ст. 840 ЦКУ):

➨ підрядник зобов’язаний надавати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок;

➨ у договорі мають встановлюватися норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання цих обов’язків;

➨ підрядник не відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо доведе, що ці недоліки він не міг виявити, належно приймаючи матеріал.

У договорі підряду мають визначатися обсяг роботи, її ціна та строки виконання.

У ст. 837 ЦКУ йдеться про певну роботу, тож у договорі підряду потрібно чітко вказувати обсяг роботи, що має виконати підрядник. Наприклад, «зорати поле площею 150 га», «перевезти вантаж на відстань 300 км». Факт виконання роботи (окремих її етапів) слід фіксувати в акті приймання-передачі робіт (етапів робіт), який підписується сторонами. Акт має містити ознаки первинного документа, наведені у ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». А саме дату складання, прізвище, реєстраційний номер облікової картки платника податків та адресу проживання, паспортні дані підрядника (інші дані, що дають змогу його ідентифікувати), зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру (наприклад 150 га), особисті підписи сторін (замовника та підрядника).

Ціна договору може бути визначена безпосередньо у договорі або в кошторисі, який є частиною договору, після його підтвердження замовником. Кошторис на виконання роботи може бути приблизним або твердим, про що має бути вказано у договорі (ст. 844 ЦКУ). Твердий кошторис не підлягає перегляду в обов’язковому порядку (ст. 844 ЦКУ). Але за погодженням обох сторін ціна договору може бути змінена. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу, якщо це буде передбачено договором (його розмір, строк та порядок виплати).

Строк виконання роботи за договором підряду – це терміни початку та закінчення роботи (ч. 1 ст. 846 ЦКУ). Замовник може встановити проміжні терміни виконання окремих етапів роботи, що дозволить забезпечити більш чіткий контроль за її виконанням. Крім того, в довгостроковому договорі, а також в договорі про виконання сільгоспробіт доцільно визначити і форс-мажорні обставини та порядок перенесення строків виконання роботи у зв’язку з їх дією.

Сільгосппідприємство як замовник відповідно до ст. 849 ЦКУ має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо:

➨ підрядник вчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що завершення її у строк стає вочевидь неможливим;

➨ під час виконання роботи стане очевидним, що її не буде належно виконано, а підрядник у встановлений строк не усунув недоліки (замовник повинен встановити такий строк для усунення недоліків, щоб підрядник мав об’єктивну змогу їх усунути, а доказування очевидності невиконання належним чином роботи покладається на замовника);

➨ у роботі наявні істотні порушення умов договору підряду або інші важливі недоліки.

Якщо підрядник порушив умови договору підряду, то замовник має право (якщо інше не встановлено договором) (ст. 852 ЦКУ):

• або вимагати від нього безоплатного виправлення цих недоліків у прийнятний строк;
• або самостійно виправити їх за власний рахунок із правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків;
• або вимагати відповідного зменшення плати за роботу.

Водночас на замовника покладається обов’язок сприяти підрядникові у виконанні роботи і, у разі виявлення порушення умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові (ст. 853 ЦКУ). Якщо він цього не зробить, то не матиме права надалі посилатися на порушення або недоліки у виконаній роботі.

ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ

Договір про надання послуг регулюється главою 63 ЦКУ (детально про цей договір читайте в «АгроPRO», 2017, № 5, с. 19). За цим договором одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити її, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦКУ).

Відповідно до ст. 902 ЦКУ виконавець повинен надати послугу особисто. Але він також має право покласти виконання договору на іншу особу, якщо це буде передбачено договором. При цьому такий виконавець залишається відповідальним перед замовником за порушення договору.

Надання послуг може бути (ст. 903 ЦКУ):

• платним – розмір, строки та порядок оплати наданих послуг встановлюються договором;
• безоплатним – замовник зобов’язаний відшкодувати виконавцеві лише усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Строк договору встановлюється за домовленістю, тож має зазначатися початок та закінчення надання послуги. За погодженням сторін можуть встановлюватися проміжні строки надання послуги.

У разі невиконання або неналежного виконання платного договору з вини виконавця він має у повному обсязі відшкодувати замовнику збитки (ст. 906 ЦКУ). А у разі невиконання або неналежного виконання безоплатного договору він відшкодовує збитки у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 грн) , якщо інший розмір відповідальності не встановлений договором.

Договір про надання послуг може бути розірваний (ст. 907 ЦКУ):

• або за домовленістю сторін;

• або в односторонньому порядку, якщо сторони погодили порядок та наслідки такого розірвання;

• або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Зауважимо, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст. 651 ЦКУ).

Зміна або розірвання договору вчиняється у письмовій формі, якщо він був укладений у письмовій формі.

Далі в консультації КОЛИ УКЛАДЕННЯ ЦПД МОЖУТЬ ВИЗНАТИ ПРИХОВАНИМИ ТРУДОВИМИ ВІДНОСИНАМИ,

ЗАПРАВКА ПАЛЬНИМ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ, ЯКИЙ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ЗА ЦП,

ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДУ ЗА ЦПД,

СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ЗА ЦПД,

ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАПОДІЯНОЇ СТОРОННІМ ОСОБАМ

Олександр Норочевський, адвокат

Ельвіра Ткачова, головний редактор