Загибель посівів, спричинена несприятливими погодними умовами (наприклад, засухою, паводками тощо), означає збитки для сільгосппідприємств. А для тих, хто вирішив відновити посіви – ще й додаткові витрати на пересів. Крім того, з позиції податківців, у цій ситуації слід ще й нарахувати податки. Отже, розберемось по порядку.

ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ

Порядок документування факту загибелі посівів в жодному нормативно-правовому акті не прописано. Якщо посіви були застраховані, то при оформленні таких подій доведеться орієнтуватися на порядок фіксації загибелі посівів, визначений у договорі страхування. А в загальному випадку керівник підприємства своїм наказом створює спеціальну комісію, яка має:

1) провести обстеження загиблих площ посівів;

2) зробити висновок про розмір нанесеної шкоди непередбачуваною подією;

3) вирішити, які заходи необхідно вжити для виправлення ситуації, що склалася (продовжити вирощування, підсіяти/пересіяти, знищити залишки посівів тощо).

До складу зазначеної комісії можуть входити як працівники сільгосппідприємства (агроном, (головний) бухгалтер, бригадир), так і представники інших організацій, зокрема страхової компанії (якщо посіви були застраховані), cільради, на території якої знаходяться відповідні землі тощо. Якщо посіви мають незначні пошкодження або площа пошкодження незначна, то комісія може рекомендувати підприємству продовжувати їх вирощувати для отримання врожаю.

Якщо ж загинула більша частина посівів і подальше їх вирощування неможливе або економічно недоцільне, то в цій ситуації можливі такі дії:

➠ або поле під загиблими посівами переорюється та залишається під парами (на полі у поточному сезоні нічого не висіватиметься);

➠ або на полях висівають нову культуру.

Результати роботи комісії оформлюються Актом обстеження та списання загиблих посівів (далі – Акт) довільної форми, який підписується всіма членами комісії та затверджується керівником сільгосппідприємства (див. Зразок 2 в кінці консультації).

В Акті передусім мають бути зазначені обов’язкові реквізити первинного документа, наведені у ст. 9 Закону від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: назва документа, дата його складання, назва підприємства, перелік і посади осіб – членів комісії та їх підписи тощо.

Крім того, в Акті слід зазначити місце розташування земельної ділянки (координати поля), що обстежувалася, види загиблих культур, ступінь їх загибелі (повний/частковий), причину загибелі, можна також вказати код надзвичайної події згідно з Класифікатором надзвичайних ситуацій ДК 019:2010, затвердженим наказом Держкомітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457 (засусі відповідає код 20323).

До Акта доцільно додати фотографії поля (полів), інші документи, що підтверджують наявність надзвичайних подій на території, де загинули посіви (наприклад, довідку із центру гідрометеорології).

Після підписання Акта членами комісії він затверджується керівником та передається до бухгалтерії, де на його підставі операція буде відображена в бухгалтерському обліку.

Зверніть увагу! В деяких випадках доцільно оформити також Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що видається Торгово-промисловими палатами в Україні (ТПП).

Згідно зі ст. 617 Цивільного кодексу України підприємство, яке потерпіло через обставини непереборної сили (форс-мажор), звільняється від відповідальності за невиконання зобов’язань за договорами. Тобто якщо на момент загибелі посівів у сільгосппідприємства вже були укладені договори на поставку продукції, яку планувалося отримати з цих посівів (багаторічних насаджень), то воно звільняється від відповідальності за такими договорами (тобто, наприклад, від штрафних санкцій за несвоєчасну поставку продукції).

Крім того, наявність обставин непереборної сили (форс-мажору) звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень (пп. 112.8.9 Податкового кодексу України, далі – ПКУ). Тобто якщо підприємство доведе, що, наприклад, воно несвоєчасно сплатило податки через форс-мажор (який буде підтверджений зазначеним Сертифікатом), то воно не сплачуватиме штрафні санкції (хоча на практиці саме сільгосппідприємствам через специфіку їх діяльності доводити це вкрай важко).

Далі про БУХОБЛІК та НАСЛІДКИ З ПДВ

Олена Жураківська, редактор