Наказом Мінфіну від 07.10.2022 р. № 320 внесено зміни до НП(С)БО 9 «Запаси». Вони наберуть чинності з 01.01.2023 р. Більшість змін має «косметичний» характер, але розглянемо все по порядку.

ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТ

НП(С)БО 9 відтепер не поширюється на фінансові інструменти (оновлений п. 3.2 НП(С)БО 9). Це цілком логічно, адже фінансові інструменти обліковуються згідно з нормами НП(С)БО 13.

Раніше в НП(С)БО 9 зазначалося про непоширення його норм лише на фінансові активи. Але фінансові активи є складовою фінансових інструментів. Отже, поняття фінансових інструментів ширше, ніж поняття фінансових активів.

Тобто фінансові активи замінили на фінансові інструменти, чим виправили неточність в НП(С)БО 9.

ФАКТИЧНА СОБІВАРТІСТЬ ЗАПАСІВ

Згідно із змінами первісна вартість – фактична собівартість запасів, визначена відповідно до цього Національного положення (стандарту) (п. 4 НП(С)БО 9).

Цей факт був зрозумілий і до внесення змін. Тобто все, що ми називаємо «первісна вартість запасів», можна назвати іншим терміном – «фактична собівартість запасів».

ЗНИЖКИ НА ЗАПАСИ, НАДАНІ ПОСТАЧАЛЬНИКОМ (ПРОДАВЦЕМ)

Згідно із змінами такі знижки не включаються до складу первісної вартості придбаних запасів (п. 9 НП(С)БО 9).

Наприклад, сільгосппідприємство придбало запасні частини на суму 10 000 грн, без ПДВ. Але потім постачальник надав знижку у розмірі 500 грн. Підприємство оплатило вартість запчастин за мінусом знижки – 9 500 грн.

В бухгалтерському обліку ці господарські операції відображаються такими проводками:

➥ Дт 207 Кт 631 – 10 000 грн (отримані запасні частини);

➥ Дт 207 Кт 631 – (-)500 грн (отримано знижку);

➥ Дт 631 Кт 311 – 9 500 грн (оплата постачальнику).

Тобто сума знижки не включається до первісної вартості придбаних запасів (запасних частин), яка в наведеному прикладі відображається на субрахунку 207, незалежно від того, надана вона під час придбання запасів чи після їх придбання.

Варто зазначити, що і до внесення змін знижка також не включалася до первісної вартості товарів. Адже згідно з п. 9 НП(С)БО 9 до первісної вартості включаються суми, що сплачуються постачальнику. А в разі, якщо надається знижка, постачальнику сплачується менша сума, яка знижку не включає. Однак тепер про це сказано в НП(С)БО 9 прямо.

ПОДІБНІ ЗАПАСИ

Запроваджено поняття подібних запасів (п. 13 НПСБО 9). Подібними вважаються запаси, що мають подібне призначення або умови використання.

Раніше для визначення подібності користувалися нормою п. 9 НП(С)БО 15, згідно з якою дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

Тобто раніше подібними вважалися запаси, які окрім того, що були подібними за призначенням, повинні були мати однакову справедливу вартість.

Тепер (з 01.01.2023 р.) справедлива вартість до уваги не братиметься. А саме, подібними будуть вважатися запаси, у яких подібне призначення чи умови використання, навіть якщо їхня справедлива вартість різна.

ВИТРАТИ НА ЗБЕРІГАННЯ

Згідно із змінами, внесеними до п. 14 НП(С)БО 9, витрати на зберігання, крім тих, які необхідні у виробничому процесі перед наступним етапом виробництва, не включатимуться до первісної вартості запасів. Такі витрати відноситимуться до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені).

Нагадаємо, що витрати на зберігання – це, наприклад, амортизація приміщення складу, експлуатаційні витрати (електро-, теплоенергія тощо), зарплата з нарахуваннями складських працівників.

Щоправда, і раніше такі витрати також не включалися до первісної вартості запасів. Адже відповідно до п. 9 НП(С)БО 9 до первісної вартості включалися тільки витрати, пов’язані з придбанням запасів, а не їх подальшим зберіганням. Тобто у зв’язку із внесенням змін порядок обліку витрат на зберігання не змінився.

ВИТРАТИ НА ПРОДАЖ

Витрати на збут стали витратами на продаж (відповідні зміни внесено до п. 14 та п. 26 НП(С)БО 9).

Насправді це не спричиняє якихось змін в порядку обліку. Одне слово замінили іншим, але суть не змінилася. Збут – це той самий продаж.

ВІДОБРАЖЕННЯ ЗАПАСІВ ЗА ЧИСТОЮ ВАРТІСТЮ РЕАЛІЗАЦІЇ

Згідно із змінами (п. 25 НП(С)БО 9) перегляд первісної вартості матеріалів та інших допоміжних матеріалів, що призначені для виробництва продукції, і її коригування до рівня чистої вартості реалізації не проводиться, якщо очікується, що готову продукцію, виготовлену з них, буде реалізовано не нижче собівартості.

Матеріали відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо зниження ринкових цін на них призведе до того, що собівартість готової продукції перевищить чисту вартість реалізації.

Це суттєва зміна. Адже раніше такого правила не було в НП(С)БО 9.

Раніше згідно з п. 25 НП(С)БО 9 всі запаси відображалися за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

ПРИМІТКИ ДО ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Згідно зі змінами, внесеними до п. 29 НП(С)БО 9, у примітках потрібно буде наводити додаткову інформацію, а саме:

➥ суму запасів, визнаних витратами протягом періоду;

➥ суму часткового списання вартості запасів до чистої вартості їх реалізації, визнану витратами.

У зв’язку з цим, мабуть, будуть внесені зміни і до форми Приміток до фінансової звітності, затвердженої наказом Мінфіну від 29.11.2000 р. № 302.

СУБРАХУНОК ДЛЯ ОБЛІКУ ТРАНСПОРТНО-ЗАГОТІВЕЛЬНИХ ВИТРАТ (ТЗВ)

У прикладі 2 додатка до НП(С)БО 9 зазначалося, що облік ТЗВ потрібно вести на субрахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати».

Тепер вказівка на субрахунок 289 зникла, натомість визначено, що облік ТЗВ слід просто вести на окремому субрахунку. Це означає, що з 01.01.2023 р. кожне сільгосппідприємство самостійно встановлюватиме, на якому субрахунку йому обліковувати ТЗВ.

Можна скористатися, наприклад, рекомендаціями, наведеними в п. 5.5 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2. А саме: якщо ТЗВ пов’язані із доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів, то їх сума може узагальнюватися за окремими групами запасів на окремому субрахунку (наприклад, 200 «Транспортно-заготівельні витрати на запаси») або на окремому додатковому субрахунку (наприклад, 2011 «Транспортно-заготівельні витрати на сировину та матеріали»).

Олександр Голубовський, консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування