Законом України від 02.05.2023 р. № 3063-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки» запроваджено зміни, які матимуть суттєвий характер, тому розглянемо основні з них.

Закон набирає чинності 27.11.2023 р.

Переважна кількість змін внесена до Кодексу цивільного захисту України (далі – КЦЗУ). Розглянемо основні з них, які стосуються перш за все суб’єктів господарювання.

➊ Змінено деякі ключові терміни, зокрема у новій редакції викладено такі:

➤ пожежа – неконтрольований процес горіння, внаслідок якого знищується або пошкоджується майно, природні ресурси, а також виникають небезпечні чинники, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей, тварин, негативно впливають на навколишнє природне середовище;

➤ пожежна безпека – стан захищеності життя та здоров’я людини, майна, навколишнього природного середовища від пожеж, що характеризується досягненням прийнятного рівня ризику виникнення пожежі.

Ці визначення розширені і, що дуже важливо, пожежна безпека буде визначатися рівнем ризику виникнення пожеж, чого раніше не було.

➋ Державний нагляд (контроль) за додержанням вимог пожежної та техногенної безпеки під час проведення робіт з будівництва будівель та споруд тепер не здійснюється для усіх об’єктів будівництва класу СС1 (ст. 17 КЦЗУ).

➌ Змінено перелік завдань і обов’язків суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (ст. 20 КЦЗУ). Зокрема, керівникам, власникам та відповідальним за пожежну безпеку об’єктів особам необхідно достеменно знати, що до їх завдань і обов’язків у сфері цивільного захисту відтепер також належить:

➤ розміщення інформації, у тому числі у доступній для осіб з порушеннями зору та слуху формі, про заходи безпеки працівників, населення у разі виникнення надзвичайної ситуації, пожежі або іншої небезпечної події та інформування працівників, громадськості про стан пожежної та техногенної безпеки об’єктів нерухомого майна, що перебувають у їх власності або користуванні (крім суб’єктів господарювання, які займаються незалежною професійною діяльністю за місцем проживання та не використовують найману працю);

➤ забезпечення безперешкодного доступу уповноважених посадових осіб ДСНС для здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки незалежно від присутності керівника (уповноваженої особи) суб’єкта господарювання (зауважимо, що такий обов’язок був і раніше, але не було передбачено, що допуск має здійснюватись навіть за відсутності керівника);

➤ забезпечення безперешкодного доступу працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб’єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки та сил цивільного захисту – для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення пожеж та інших небезпечних подій;

➤ розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, у тому числі щодо призначення особи (осіб), відповідальної (відповідальних) за забезпечення пожежної безпеки, здійснення контролю за їх виконанням (раніше не було уточнено щодо особи, відповідальної за безпеку);

➤ визначення уповноваженої особи, яка у разі відсутності керівника має бути присутньою під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки;

➤ здійснення заходів для забезпечення власних об’єктів нерухомого майна засобами цивільного захисту, у тому числі системами протипожежного захисту;

➤ своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність пожежно-рятувальної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території.

Повністю оновлено ст. 47 КЦЗУ, яка стосуватиметься перевірок органами ДСНС виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту центральними органами виконавчої влади, місце вими державними адміністраціями, іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування (далі – органи державної влади).

Контроль здійснюватиметься шляхом проведення:

➤ комплексних перевірок, які є плановими і проводяться один раз на п’ять років згідно з планом основних заходів цивільного захисту на відповідний календарний рік;

➤ контрольних перевірок – проводяться для здійснення контролю за станом усунення недоліків, виявлених під час комплексної перевірки, у наступному плановому році може бути проведена контрольна перевірка;

➤ цільових перевірок – проводяться з метою контролю виконання органами державної влади цільових завдань у разі виникнення або загрози виникнення надзвичайної ситуації, у тому числі масштабної пожежі, впровадження заходів цивільного захисту та життєзабезпечення населення, яке потрапляє в зону ураження.

Це є важливим і для суб’єктів господарювання, оскільки вони є або орендарями, або користувачами майна таких органів, тісно співпрацюють з місцевими органами тощо. Відповідно – органи державної влади в очікуванні перевірок можуть висувати певні вимоги і до орендарів/користувачів майна.

➍ Забезпечення пожежної безпеки та запобігання пожежам є складовою діяльності посадових осіб і працівників суб’єктів господарювання і має бути передбачене у посадових інструкціях (ст. 55 КЦЗУ).

➎ Забезпечення пожежної безпеки відтепер покладається і на фізичних осіб – підприємців особисто (раніше – лише на власника/орендаря земельної ділянки та іншого об’єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором оренди, а також на керівника (керівників) суб’єкта господарювання). Також передбачена можливість притягнення до відповідальності власника/орендаря земельної ділянки/нерухомого майна та керівників суб’єктів господарювання та їх працівників, що порушують (не виконують) встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки (раніше цього не було).

Новацією КЦЗУ також є необхідність визначення у договорі про передачу в оренду об’єкта нерухомого майна прав та обов’язків сторін щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки на об’єкті. Зауважимо, що ця вимога була раніше визначена лише в Правилах пожежної безпеки, а відтепер її включено і до КЦЗУ.

➏ Наведено визначення поняття планової та позапланової перевірки у сфері пожежної та техногенної безпеки, конкретизовано об’єкти перевірки (ст. 66 КЦЗУ). Так, передбачено, що ДСНС здійснює перевірки у сфері пожежної та техногенної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок земельних ділянок, будинків, будівель, споруд, у тому числі тих, що будуються, їх комплексів та/або частин будь-якого призначення та будь-якої форми власності. Раніше перевірки здійснювались на таких об’єктах, але такого самого переліку об’єктів у КЦЗУ визначено не було.

Плановою перевіркою є перевірка, передбачена річним планом перевірок об’єктів нагляду ДСНС, який затверджується не пізніше 1 грудня року, що передує плановому, керівником ДСНС або його заступником.

➐ Визначено, що підставами для проведення позапланової перевірки є (раніше застосовувалися підстави, передбачені Законом № 877):

➤ подання суб’єктами господарювання письмової заяви про проведення перевірки об’єкта нагляду за їх бажанням;

➤ виявлення та підтвердження недостовірності даних, зазначених у Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, затвердженої постановою КМУ від 05.06.2013 р. № 440 (далі – Декларація) протягом 3 місяців з дня її подання, за винятком випадку повторного її подання з уточненими даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, що не впливає на її зміст (докладніше про порядок складання та подання Декларації, а також зразок заповнення декларації див. «АгроPRO», 2018, № 24 – ред.);

➤ необхідність перевірки виконання вимог приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки (проводиться не раніше останнього дня строку, встановленого для усунення порушення, але не пізніш як через два місяці із зазначеного дня);

➤ звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що заподіяло або може заподіяти шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, або юридичної особи про порушення, що заподіяло або може заподіяти шкоду її правам, законним інтересам. Звернення мають бути підтверджені документально (за наявності). Проведення такої перевірки територіальними органами ДСНС можливе лише у разі отримання на її проведення погодження центрального органу ДСНС;

➤ доручення Прем’єр-міністра України про перевірку у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища чи забезпечення безпеки держави;

➤ виникнення аварії, пожежі, настання іншої небезпечної події чи надзвичайної ситуації, травми або смерті потерпілого внаслідок такої події чи надзвичайної ситуації, що пов’язано з діяльністю суб’єктів господарювання;

➤ рішення суду.

Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки, забороняється.

Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється.

➑ Змінено умови перевірок суб’єктів господарювання та їх відокремлених підрозділів та передбачено, що:

➤ за наявності у суб’єктів господарювання відокремлених підрозділів (філій, представництв), двох і більше об’єктів нагляду організація та проведення їх планових, позапланових перевірок здійснюються окремо щодо кожного відокремленого підрозділу (філії, представництва) та об’єкта нагляду;

➤ проведення планової перевірки одного і того самого відокремленого підрозділу (філії, представництва) та об’єкта нагляду протягом одного планового періоду не допускається;

➤ здійснення більше ніж однієї перевірки у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо суб’єктів господарювання протягом одного планового періоду допускається за наявності у таких суб’єктів відокремлених підрозділів (філій, представництв), двох і більше об’єктів нагляду;

➤ якщо об’єкт нагляду перебуває у спільній власності (господарському віданні, оперативному управлінні, володінні чи користуванні) двох або більше суб’єктів господарювання, то такі суб’єкти несуть солідарну відповідальність за дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки на ньому, якщо інше не передбачено умовами договору між ними. Перевірки здійснюються щодо таких суб’єктів одночасно.

➒ Встановлено, що ДСНС у разі виявлення недостовірності даних у поданій Декларації зобов’язана протягом 10 робочих днів повідомити суб’єкта господарювання про необхідність їх виправлення протягом п’яти робочих днів з дня отримання такого повідомлення.

➓ Після отримання ДСНС повідомлення суб’єкта господарювання про усунення ним усіх установлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що підтверджено відповідним актом перевірки, дозволяється відновлення (ст. 68 КЦЗУ):

➤ роботи зупинених внаслідок застосування заходів реагування підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень;

➤ випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

11 Статтю 6 Закону № 877 доповнено такими підставами для здійснення позапланових заходів як настання пожежі та за рішенням суду. Також відтепер в Законі № 877 чітко прописано, що органи державного нагляду (контролю), їх посадові особи проводять планові та позапланові заходи дер жавного нагляду (контролю) за додержанням і законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Анатолій Рожков, експерт із питань пожежної безпеки