Звернення до суду – завжди клопіт, особливо коли з тієї чи іншої причини сільгосппідприємство займається цим питанням самостійно, без участі адвоката.

У зв’язку із війною виникають додаткові питання: чи працює суд, до якого необхідно звернутись? Якщо ні, як слід діяти? Чи обов’язково бути присутнім у судовому засіданні і як бути, якщо можливості прибути до суду немає?

Далі разом розберемось із цими нюансами.

ЩОДО ПІДСУДНОСТІ СПРАВ

Нагадаємо: за загальним правилом особа, яка вважає, що її права порушені (позивач), має звертатись до суду за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, ст. 26 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України).

Проте існують випадки, коли Закон надає позивачеві право вибору суду або ж визначає інший суд, ніж за місцезнаходженням відповідача. На нюансах визначення підсудності тих чи інших справ відповідно до вимог процесуального законодавства ми в цій статті зупинятись не будемо, оскільки війна не внесла до них змін.

В адміністративному процесі, коли йдеться про оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень (наприклад, податкових повідомлень-рішень), позов може пред’являтись за місцезнаходженням позивача (ст. 25 КАС).

Тож процесуальне законодавство містить вимоги щодо того, до якого суду позивач має звертатися із позовом.

Проте у зв’язку з війною може бути так, що суд, який має розглядати спір відповідно до вимог процесуального законодавства, не працює. У такому разі Вища рада правосуддя чи Голова Верховного Суду змінюють територіальну підсудність, тобто визначають, до якого суду слід звертатися позивачам.

На момент написання цієї статті розпорядженнями Голови Верховного Суду змінено підсудність більш ніж півтори сотні судів загальної юрисдикції, серед яких, зокрема, суди Донецької, Житомирської, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей. Деякі з судів, територіальна підсудність яких була змінена, знову відновили свою роботу (зокрема, суди Київської та Чернігівської областей).

Серед господарських та адміністративних судів на сьогодні лише щодо трьох судів змінено підсудність (суди м. Севастополь та АРК). Інші суди господарської та адміністративної юрисдикції продовжують свою роботу.

Нотатка

У разі неможливості здійснення правосуддя судом з об’єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Ст. 147 Закону України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»

Як визначити, чи змінена підсудність суду, до якого позивач має намір звернутись?

По-перше, інформація про змінену підсудність є на сайті судової влади на сторінці Верховного Суду.

По-друге, як правило, на сторінці конкретного суду на сайті судової влади є інформація про те, чи змінена підсудність цього суду.

Тож в умовах наведеного прикладу сільгосппідприємству, яке до війни мало подавати позов до Ленінського районного суду м. Харкова, під час війни слід звертатись до Київського районного суду м. Полтави.

Якщо ж процесуальний закон дозволяє позивачу на свій розсуд пред’явити позов, наприклад, до Ленінського районного суду м. Харкова або до Святошинського районного суду м. Києва (територіальна підсудність якого не змінена), позивач може обрати серед двох судів – Київський районний суд м. Полтави або Святошинський районний суд м. Києва.

Зверніть увагу! Судовий збір необхідно сплачувати на рахунок того суду, до якого подається позов.

ЩОДО (НЕ)ОБОВ’ЯЗКОВОСТІ ПРИСУТНОСТІ НА СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ

Якщо представник сільгосппідприємства не може або не вважає за доцільне бути присутнім у судовому засіданні (крім випадків, коли суд визнав явку обов’язковою), то можна обрати один з таких варіантів дій:

1. Подати до суду заяву про розгляд справи без участі сторони (таку заяву можна подати як разом з позовною заявою, так і перед самим судовим засіданням).

2. Взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду.

3. Взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного підпису.

Розглянемо докладніше останні два варіанти.

Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду. Якщо представник сільгосппідприємства бажає брати участь у судовому засіданні в такому режимі, він має не пізніше ніж за 5 днів до початку судового засідання подати до суду (який розглядає справу) заяву. В цій заяві необхідно зазначити, у приміщенні якого саме суду йому буде зручно брати участь у засіданні. Рекомендуємо зазначати декілька таких судів – на випадок, якщо в одному з них не буде технічної можливості для організації відеоконференції.

Перш, ніж постановити ухвалу про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду, суд переконається, що у іншого суду є технічна можливість організувати відеоконференцію у відповідну дату та час.

Копію заяви потрібно надіслати також іншим учасникам справи. Про розгляд такої заяви суд постановляє ухвалу, де зазначає, в якому саме суді має відбутись судовий розгляд. Ця ухвала дає право сільгосппідприємству скористатися технічними засобами, які є у розпорядженні суду для організації відеоконференції. Зауважимо, що обраний суд не має права відмовити у наданні таких технічних засобів.

Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного підпису означає, що представник може «підключитись» до судового засідання перебуваючи у себе вдома, в офісі чи в будь-якому іншому місці.

Для цього необхідно:

➙ перевірити свій комп’ютер на відповідність технічним вимогам;

➙ зареєструватись у системі EasyCon (потрібен цифровий підпис) за електронною адресою court.gov.ua;

➙ подати відповідну заяву до суду (та іншим учасникам процесу) не пізніше ніж за 5 днів до початку судового засідання (форму заяви можна завантажити на сайті відповідного суду);

➙ отримати інформацію від секретаря судового засідання про наявність технічної можливості проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції.

У день судового засідання його учасник повинен:

➙ авторизуватись у системі за 10 хвилин до початку судового засідання;

➙ активувати технічні засоби – мікрофони, навушники і т.д.;

➙ очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі у ньому;

➙ показати свій паспорт або інший документ, що посвідчує особу.

Зверніть увагу! Якщо позивачем є юридична особа, то клопотання має подавати представник (адвокат або інша уповноважена особа). Разом з клопотанням мають бути подані документи, які підтверджують повноваження представника, якщо їх ще немає в матеріалах справи.

Про задоволення клопотання та проведення засідання в режимі відеоконференції суд виносить ухвалу.

Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції має як переваги, так і недоліки. Перевагами, безумовно, є економія часу та витрат, пов’язаних з проїздом до суду. Зі свого досвіду можу також зазначити, що зазвичай ті, для кого участь в судовому засіданні є стресовою подією, стверджують, що участь саме в режимі відеоконференції значно зменшує цей стрес. Серед недоліків основним є ймовірність технічних несправностей. Згідно з нормами, що містяться в процесуальних кодексах, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Виснуючи, можна зазначити, що наявні в Україні законні механізми надають можливість суб’єктам господарювання захищати власні права навіть в таких надскладних умовах, в яких зараз перебуває наша країна.

Дар’я Тарасенко, адвокатка