Бібліотека

Сільгосппідприємство 2 роки тому виплатило орендну плату за землю фізичній особі на її прохання за 5 років наперед. Тепер фізособа продала свою земельну ділянку. Відповідно, вона має повернути підприємству частину виплаченої наперед орендної плати (за 3 роки). Адже, як ідомо, у разі зміни власника договір оренди залишається чинним і сільгосппідприємство має виплачувати орендну плату згідно з таким договором вже новому власнику. Тож розглянемо:

– як оформити повернення коштів від фізособи;

– як відобразити операцію в бухгалтерському обліку;

– що відбувається з утриманими ПДФО та військовим збором (далі – ВЗ);

– як відобразити операцію в звітності?

Власник землі помер до закінчення договору оренди. Чи діє договір?

Спільна власність на будь-яке майно потребує пильної уваги третіх осіб, якщо вони хочуть укласти будь-який договір щодо такого майна – купівлі-продажу, користування, застави та ін. Адже для того щоб у подальшому мінімізувати ризик визнання недійсним такого договору, потенційному контрагенту потрібно перевірити:

 вид спільної власності на майно (часткова чи сумісна);

 кількість співвласників майна;

 наявність згоди кожного із них на укладання договору;

 наявність згоди другого із подружжя кожного із співвласників на укладання договору, якщо для .цього є підстави.

Персональний військовий облік на підприємствах ведеться за списками персонального військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (додаток 5) (далі – список персонального військового обліку) (п. 33 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487.

Сільгосппідприємство Сільгосппідприємство уклало трудові контракти з працівниками. Через військову агресію РФ трудові відносини були призупинені. У зв’язку з цим виникають запитання:

носини призупинені?

19.07.2025 р. набрала чинності постанова КМУ від 16.07.2025 р. № 888, якою затверджені зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою КМУ від 25.08.2004 р. № 1102.

19.07.2025 р. набрав чинності Порядок відбору проб ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення, очищених від вибухонебезпечних предметів, затверджений постановою КМУ від 14.07.2025 р. № 844.

В липні 2025 року набрали чинності відразу дві постанови КМУ, якими внесено зміни щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації:

- 23.07.2025 р. набула чинності постанова КМУ від 16.07.2025 р. № 892 «Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» (далі – Постанова № 892);

- 31.07.2025 р. набула чинності постанова КМУ від 30.07.2025 р. № 916 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації» (далі – Постанова № 916).

Наказами Мінагрополітики від 26.06.2025 р. № 1900 та від 02.07.2025 р. № 1912 (який дещо уточнив положення першого наказу) внесено зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва. Обидва накази набрали чинності з 18.07.2025 р.

18.07.2025 р. набрали чинності Зміни щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджені постановою КМУ від 14.07.2025 р. № 837.

23.07.2025 р. набрав чинності Указ Президента України від 21.07.2025 р. № 538/2025, яким введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21.07.2025 р. «Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні» (далі – рішення РНБО). Чи можна вважати, що на перевірки суб’єктів господарювання введено мораторій?

Втрата фізичними особами документів внаслідок бойових дій може ускладнити доступ до державних послуг та низки важливих виплат. Проте державою передбачено чіткі механізми відновлення втрачених документів. Тож Мін’юстом на офіційному сайті надано роз’яснення щодо порядку дій у разі втрати різних видів документів, куди звертатися і що потрібно підготувати для їх відновлення. Проаналізуємо та прокоментуємо це роз’яснення.

Сільгосппідприємство має намір орендувати невитребувані частки (паї). Але орендодавець пропонує формулювання щодо строку дії договору «… до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку…». Тобто не конкретний строк дії договору, а певну умову, при настанні якої договір припиняється. Чи можна в договорі оренди невитребуваних паїв не зазначати конкретний строк дії договору?

Тривалий час укладання договорів користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі – договір емфітевзису) практикувалось сільгосппідприємствами та землевласниками як прихована купівля землі сільгосппризначення. Адже, з одного боку, продаж такої землі був заборонений, а з другого – цей вид її використання не був зарегульований законодавчо, що давало простір сторонам договору для формулювання його умов.

Світова спільнота допомагає українцям та українському бізнесу через міжнародні та вітчизняні благодійні та громадські організації. Зокрема, допомога надається сільгосппідприємствам у вигляді грантів на придбання сільгосптехніки. Розглянемо, як відобразити таку операцію в бухгалтерському обліку та який вплив на оподаткування вона матиме.

Сільгосппідприємство орендувало приміщення складу у свого засновника. Під час оренди були понесені витрати на ремонт цього приміщення. Оренда припинена і підприємство повертає приміщення орендодавцю. ДПС наполягає на нарахуванні ПДВ на суму витрат на ремонт. Чи правомірні такі вимоги?

Цьогоріч у першій половині літа на півдні України тривала аномальна посуха. Через це у багатьох сільгосппідприємств частково або повністю загинули посіви сільськогосподарських культур. Про те, як відобразити таку операцію в бухгалтерському обліку та які податкові наслідки вона матиме, ми писали в «АгроPRO», 2025, № 10, с. 40.

Однак на нашу консультаційну лінію продовжують надходити запитання щодо цієї теми, зокрема, чи варто у такому випадку оформляти сертифікат про форс-мажор? Розглянемо деякі з таких питань детальніше.

Сільгосппідприємство (платник ПДВ) отримало від постачальника теплової енергії акт-перерахунок від 30.04.2025 р. (акт надійшов у червні), в якому зменшуються витрати за опалення за січень-березень на загальну суму (умовно) 60 000,00 грн, в т.ч. ПДВ (10 000,00 грн). Розрахунок коригування (далі – РК) до раніше оформленої податкової накладної (далі – ПН) не оформлено. Як відобразити такий акт в бухобліку? Як він вплине на ПДВ?

Нагадаємо, що у зв’язку із введенням воєнного стану законодавці запровадили низку тимчасових послаблень у сфері застосування РРО/ПРРО. Востаннє значні зміни у цих послабленнях відбулися ще у серпні-жовтні 2023 року. Тоді, зокрема, були запроваджені знижені розміри штрафних санкцій за певні РРО-порушення для окремих категорій фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП). Однак з 01.08.2025 р. дія цих послаблень скасована, що матиме конкретні правові та фінансові наслідки для бізнесу. Про ці зміни та їхні наслідки поговоримо далі.

Підприємство нарахувало та виплатило зарплату працівникам за червень. Однак після цього виявилось, що по одному з працівників на сайті ПФУ є лікарняний лист. Що тепер з цим робити? Чи обов’язково робити перерахунок, чи можна залишити все як є? Якщо робити перерахунок – в якому порядку?