Бібліотека

Реєстрація платником єдиного податку (далі – ЄП) – безстрокова, тобто сама по собі вона не має кінцевого терміну дії й не потребує щорічного «продовження». Але це не означає, що зняти «єдинника» зі спрощеної системи неможливо. Якщо платник ЄП порушує встановлені правила перебування на цій системі оподаткування, але самостійно не переходить на загальну систему оподаткування, то це робить податковий орган. При цьому зазвичай із неприємним «бонусом» у вигляді донарахувань. Тому далі поговоримо, коли податківці можуть анулювати реєстрацію платником ЄП і чи можна цьому запобігти.

Фермерське господарство (ФГ) — платник єдиного податку (ЄП) IV групи планує перейти на III групу ЄП за ставкою 5 %. Який порядок такого переходу та його наслідки для оподаткування, зокрема щодо земельних ділянок, які перебувають у користуванні ФГ?

Не так багато індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК) щодо сплати єдиного податку ІV групи (далі – ЄП) та розрахунку мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ). Тож ми вирішили проаналізувати висновки цієї ІПК та прокоментувати їх.

Наказом Мінагрополітики від 12.06.2019 р. № 316 затверджені Норми природних втрат зерна та продуктів його переробки при зберіганні на зернових складах та зернопереробних підприємствах (далі – Норми № 316, детальний аналіз цих Норм див. в «АгроPRO», 2019, № 19, с. 32 та № 20, с. 17). Нагадаємо, що зерносклади – це підприємства, що надають послуги зі зберігання зернових іншим суб’єктам господарювання.

Однією з причин виникнення конфліктних ситуацій під час проведення мобілізаційних заходів є необізнаність військовозобов’язаних, зокрема тих, що почали отримувати освіту, про порядок та умови надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Реєстр платників єдиного податку (далі – Реєстр) – це офіційна державна база даних, яка містить інформацію про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, що застосовують спрощену систему оподаткування – сплачують єдиний податок І, ІІ, ІІІ, та ІV груп. Витяг з Реєстру підтверджує статус суб’єкта господарювання як платника єдиного податку (далі – ЄП) та містить основні відомості про його перебування на спрощеній системі оподаткування. Такий документ може знадобитися як самому платнику ЄП, так і його контрагентам, банкам чи іншим установам. Розглянемо, кому та для чого потрібен витяг, як його отримати та в які строки він надається.

Ситуація

Засновник підприємства свого часу передав до додаткового капіталу сільгосппідприємства грошові кошти. Зараз він має намір повернути внесок до додаткового капіталу шляхом отримання земельної ділянки, що належить підприємству на праві власності.

Страхова компанія сплатила за ремонт автомобіля відповідно до страхового випадку. Кошти на ремонт були перераховані безпосередньо СТО, яке оформило податкову накладну (далі – ПН) на підприємство. Однак підприємство не скористалось податковим кредитом щодо вартості ремонту та не нарахувало компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ. Які податкові наслідки?

Постановою КМУ від 16.08.2026 р. № 1029 роз’єднано повноваження Міністерства економіки та довкілля та Міністерства аграрної політики та продовольства. Тож після 6 років аграрії знов «отримали» окреме міністерство, яке концентрується на спеціалізованій аграрній політиці. Зважаючи на зазначене, цікавим є інтерв’ю міністра аграрної політики та продовольства ТАРАСА ВИСОЦЬКОГО, яке він дав журналістці hromadske Роксолані Лісовській. Публікуємо його з дозволу редакції hromadske. Відеоверсію інтерв’ю дивіться youtube.com/watch?si=3FCMUn6KddUQiCjc&v=NL9wprMmkgs&feature=youtu.be.

11.08.2026 р. набрала чинності постанова КМУ від 06.08.2026 р. № 1004, якою затверджені зміни, що вносяться до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва, затвердженого постановою КМУ від 24.01.2020 р. № 28 (у редакції постанови КМУ від 14.03.2023 р. № 229).

14.08.2026 р. набрала чинності постанова КМУ від 13.08.2026 р. № 1012 «Про внесення зміни до пункту 10 Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва». Проаналізуємо ці зміни.

Насамперед зазначимо, що темою цього матеріалу є саме встановлення опіки над майном особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Таку особу не слід плутати з безвісно відсутньою особою, оскільки це різні статуси і різний спосіб їх набуття.

Під час воєнного стану в Україні діє мораторій на перевірки. Проте цей мораторій не є повним. Зокрема, можливими є позапланові перевірки роботодавців органами Держпраці за зверненням фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави. При цьому фізична особа має підтверджувати такі факти документами чи їх копіями (за наявності).

Як відомо, відповідно до ст. 82 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тривалість будь-яких перевірок, що проводять органи ДПС, залежить від категорії суб’єктів підприємництва (платника податків). Тривалість документальних планових перевірок не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів. Ці строки можуть бути продовжені на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів (п. 82.1 ПКУ).

Ще з 26 липня 2026 року в бланку товарно-транспортної накладної (далі – ТТН) з’явився новий реквізит – «Місце, де зберігається автомобіль».

Спершу не всі зрозуміли, навіщо він потрібен, а головне – коли саме його треба заповнювати і хто це має робити. Питань додавало й те, що офіційного роз’яснення від профільного міністерства довго не було, а сам бланк ТТН відсилав до іншого документа, який прямої відповіді також не давав. Тому далі розберемося, хто і коли має заповнювати цей реквізит.

З 1 липня 2026 року для ріпаку, та з 1 вересня 2026 року – для сої почав діяти новий механізм підтвердження права на звільнення від сплати вивізного (експортного) мита. Тож відповімо на поширені запитання та розглянемо, що відбулося і як це впливає на експорт.

Сільгосппідприємство хоче продати власний комбайн у Польщу. Розглянемо:

- як оформити продаж?

- за яку ціну можна продавати?

- які наслідки з ПДВ?

- як оформити податкову накладну?

- як відобразити операцію в бухобліку?

Сільгосппідприємство 27.07.2026 р. відвантажило покупцю сільськогосподарську продукцію. 28.07.2026 р. покупець оплатив цю продукцію у більшій сумі. На суму товару та переплати зареєстровано окремі дві податкові накладні (далі – ПН) у липні. Переплату повернено 14.08.2026 р. Коли слід скласти розрахунок коригування (далі – РК) та у якому звітному періоді відобразити його в декларації з ПДВ?

Багато хто з бухгалтерів підприємств надають перевагу тому щоб мати переплату з податків та зборів «про всяк випадок». Проте в умовах недостатності фінансових ресурсів ці кошти на певному етапі можуть украй знадобитися підприємству. Тож за запитом читачів нагадаємо порядок повернення грошових коштів.

Сільгосппідприємство уклало з фермерським господарством договір купівлі-продажу права користування (оренди) земельних ділянок сільськогосподарського призначення (рілля). Ділянки довгий час не використовувались і заросли деревами та чагарниками. Для очищення ділянок підприємство найняло підрядника. Згідно з договором підряду деревина, отримана після очищення ділянок, є власністю сільгосппідприємства, яке планує її продати. Як відобразити в бухобліку такі операції?

Сільгосппідприємство вирощувало кукурудзу на зерно, але через погодні умови зерно не виросло потрібної якості. Тому вирішили не чекати його повного дозрівання, а продати кукурудзу на «зелену масу». Як таку операцію оформити документально, відобразити в бухгалтерському обліку та які податкові наслідки вона матиме?