Бібліотека

Законодавством передбачена можливість підписання договору оренди землі за допомогою кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП). Сільгосппідприємство з урахуванням сучасних обставин скористалося цією процедурою. Проте виникає питання – які документи необхідно надавати для державної реєстрації права оренди?

В редакцію звернулось сільгосппідприємство, яке розорює пасовища та сіножаття. В нього виникають питання:

 Чи можна розорювати пасовища та сіножаті і вирощувати на них сільгосппродукцію?

 Якщо це порушення, то що потрібно зробити, аби використовувати земельні ділянки відповідно до законодавства?

 Чи правомірні вимоги ДПС щодо застосування нормативної грошової оцінки (далі – НГО) по області для обрахунку орендної плати за такі землі, єдиного податку ІV групи та мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ)?

Для розгляду цих запитань ми звернулись до юриста Олександра Норочевського.

В редакцію звернулось сільгосппідприємство, що має договір оренди земельної ділянки, строк дії якого закінчується 15.05.2027 р. Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Але власник цієї ділянки з 2025 року використовує її самостійно. Які мають бути дії сільгосппідприємства?

Договори оренди землі укладено на строк у понад 10 років (тобто вони є довгостроковими). Щорічна орендна плата становить (умовно) 25 000 грн. Чи потрібно здійснювати дисконтування, якщо орендна плата:

– виплачується регулярно – раз на рік (наприкінці року);

– орендна плата нарахована, але не виплачена орендодавцеві з певних причин (не з’явився, помер тощо), і на початок 2026 року обліковується кредиторська заборгованість?

Минулого року та і на початку цього року сільгосппідприємста, які відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вимушені були застосовувати мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) на рівні 1400 грн за 1 га, стикнулися з «новацією», наведеною у додатку до листа ДПС від 25.08.2025 р. № 916/2/99-00-21-03-02-02.

Сільгосппідприємство планує використовувати автомобіль, що належить працівнику, в службових цілях.

сувати подорожні листи та списувати ПММ на витрати підприємства?

ховку на вищезазначене авто?

01.01.2026 р. набрав чинності Перелік показників сплати внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений постановою КМУ від 17.12.2025 р. № 1672.

Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2025 від 11.12.2025р. ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

Законом України від 09.01.2025 р. № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб», який введений в дію 28 серпня 2025 року, Цивільний кодекс України доповнено ст. 991 «Посадові особи товариства».

Після оприлюднення планів перевірок органами ДПС на 2026 рік багато сільгосппідприємств дізналися про заплановану перевірку їх діяльності. Це не дивно, адже як ми писали в «АгроPRO», 2026, № 1, с. 12, в плани перевірок органами ДПС включено майже вдвічі більше фермерських господарств, ніж торік. Тож до редакції почали надходити запити:

 Знайшли себе в графіку податкової перевірки – що робити?

 Як дізнатись, на підставі чого нас внесли в план?

 Чи можемо ми бути з нього виключені?

 Чи можна оскаржити включення підприємства до плану-графіка?

 тощо.

Для аналізу цієї теми ми звернулись до адвокатки Валентини Литвин.

Питання військового обліку на підприємствах ще кілька років тому сприймалося багатьма роботодавцями як щось суто формальне – ще один обов’язковий розділ у кадровій роботі, який існує «для галочки». Однак події останніх років докорінно змінили ставлення держави до цієї сфери. В умовах воєнного стану документи військового обліку перетворилися на реальний інструмент державної оборонної системи, а для роботодавців – на зону підвищеної юридичної відповідальності.

В редакцію звернувся передплатник із запитанням: чи можна забронювати засновника фермерського господарства (далі – ФГ) як кінцевого бенефіціарного власника? Тож далі проаналізуємо цю ситуацію.

В умовах війни суб’єкти господарювання стикаються з випадками, коли їх матеріальні цінності знищені в результаті обстрілів РФ – країни-агресора (це стосується і власної сільгосппродукції, і придбаних товарів та основних засобів) і вони або їхні контрагенти не можуть своєчасно виконати свої договірні зобов’язання.

З практики Верховного Суду України випливає, що боржник, який посилається на форс-мажорні

обставини має довести:

➠ винятковий характер події та неможливість її передбачення на момент укладення договору;

➠ неможливість запобігти її настанню чи наслідкам;

➠ повне унеможливлення належного виконання зобов’язання;

➠ відсутність альтернативних способів виконати зобов’язання навіть ціною додаткових для себе

витрат;

➠ причинно-наслідковий зв’язок між подією та неможливістю належно виконати конкретне зо-

бов’язання.

Декларування відходів передбачене Порядком подання декларації про відходи, затвердженим постановою КМУ від 07.05.2022 р. № 556 (далі – Порядок № 556). Цією ж постановою затверджено форму декларації про відходи (далі – Декларація). З 01.01.2024 р. форма Декларації викладена у новій редакції постановою КМУ від 19.08.2023 р. № 876. Декларація не має відношення до оподаткування.

Порядок віднесення речовин або предметів до побічних продуктів затверджений постановою КМУ від 17.11.2023 р. № 1214 (далі – Порядок № 1214). Він визначає процедуру віднесення до побічних продуктів речовин або предметів, що утворюються під час виробничого процесу (виробничі залишки) суб’єктами господарювання, які можуть їх використовувати як сировину в іншому виробництві чи як готову продукцію. Такі суб’єкти господарювання вважаються утворювачами виробничих залишків (ст. 1 Закону України від 20.06.2022 р. № 2320-IX «Про управління відходами», далі – Закон № 2320).

В жовтні 2025 року, а саме 05.10.2025 р., набрав чинності Закон України від 21.08.2025 р. № 4577-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (далі – Закон № 4577, його огляд див. в «АгроPRO», 2025, № 20, с. 4). Ним було визначено, що платник єдиного податку (далі – ЄП) IV групи має сплачувати податок на прибуток не тільки у разі виплати доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України та при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, а й у випадку коли він отримує (пп. 133.1.1 та п. 133.5 Податкового кодексу України, далі – ПКУ):

№ 20, с. 4). Ним було визначено, що платник єдиного податку (далі – ЄП) IV групи має сплачувати податок на прибуток не тільки у разі виплати доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України та при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, а й у випадку коли він отримує (пп. 133.1.1 та п. 133.5 Податкового кодексу України, далі – ПКУ):

Транспортний податок – один із видів податку на майно. Утримується він з власників нових та дорогих легкових автомобілів. Тож розглянемо порядок його нарахування та сплати.

Сільгосппідприємство у січні 2026 року подало уточнюючий розрахунок (далі – УР) за вересень для включення пропущених митних декларацій до податкового кредиту. В результаті утворилася сума від’ємного значення (ряд. 21). Чи правомірно відображати такий показник у рядку 16.2 декларації з ПДВ за січень?

Сільгосппідприємство – платник податку на прибуток та ПДВ придбало товар у нерезидента. Оформлено вантажну митну декларацію (ВМД), сплачено на митниці ПДВ та мито. Однак під час перевезення внаслідок ДТП частина товару була пошкоджена. На цю подію складено акт страховою компанією. Є експертний висновок Торгово-промислової палати (далі – ТПП) про непридатність товару до використання.