Бібліотека

Сільгосппідприємство планує займатися розведенням риби. Воно уклало договір оренди ставка. У зв’язку з цим виник ряд запитань, що будуть актуальними і для інших сільгоспвиробників, які бажають зайнятися рибництвом.

Фермерське господарство (далі – ФГ) час від часу використовує в господарській діяльності коней, які належать одному із членів ФГ. За допомогою коней, зокрема, здійснюється перевезення посівного матеріалу на важкодоступні (для автотранспорту) поля та врожаю з цих полів, вивезення гною та виконуються деякі інші роботи. Як оформити використання коней (оренда, послуги тощо)? Чи можна за рахунок ФГ придбавати для них корми та ветпрепарати і відображати щодо них податковий кредит з ПДВ? Як такі товари списувати в бухобліку?

З 01.01.2024 р. на ринок землі вийшли юридичні особи, а також змінилось обмеження щодо площі землі, яка може бути у власності як юридичної, так і фізичної особи. Про розрахунок такої площі - детально у статті.

Агропромисловий комплекс є важливим сектором економіки України, але, як і будь-яка виробнича діяльність, він впливає на довкілля. Серед екологічних аспектів, які потребують особливої уваги агропідприємств, – викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

- Чи потрібен дозвіл на викиди сільськогосподарським підприємствам?

- Як його отримати?

- Які особливості мають аграрні об’єкти в контексті законодавства про охорону атмосферного повітря?

Розберемося детально.

Розглядаємо: види спеціального водокористування, порядок отримання дозволу, особливості для воєнного стану.

Сільгосппідприємство має намір орендувати земельні ділянки, власники яких померли, а спадкоємців немає. Чи можливо орендувати такі ділянки? Хто може передати такі ділянки в оренду?

Чи може фермер продати фермерське господарство (за умови наявності складеного капіталу) третій фізичній особі?

Чи може фермер, який викупив з розстроченням земельну ділянку, надану йому на праві постійного користування для ведення фермерського господарства, передати її в оренду юридичній особі – фермерському господарству?

Чи можуть члени фермерського господарства розпаювати землю, надану в постійне користування для створення такого господарства?

Ми неодноразово писали про те, що під час дії воєнного стану в Земельний кодекс України (далі – ЗКУ) були внесені зміни, якими, зокрема, передбачено право особи, яка володіє земельною ділянкою на праві постійного користування, передати таку землю в оренду. Проте сільгосппідприємства-передплатники, звертаючись в редакцію, повідомляють, що державні реєстратори відмовляють в державній реєстрації таких договорів, аргументуючи тим, що це заборонено чинним законодавством. Тож ми вкотре намагатимемось розібратись, чи можливо передати в оренду землі, надані на праві постійного користування.

Керівники сільгосппідприємств два рази на рік – до 20 червня та 20 грудня – мають подати територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки «Відомість про наявність і технічний стан транспортних засобів і техніки, а також про громадян, які працюють на підприємстві, в установі та організації на таких транспортних засобах і техніці, станом на ___ ________ 20___ р.»

09.05.2025 р. набрала чинності постанова КМУ від 06.05.2025 р. № 519, якою внесені зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 р. № 560. Далі розглянемо основні зміни, що можуть стосуватись сільгосппідприємств як роботодавців військовозобов’язаних працівників.

Фізична особа – підприємець (далі – ФОП) отримала від територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) розпорядження про «…надання списків військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років, які працюють на підприємстві…». Чи зобов’язаний ФОП надавати такі списки?

Сільгосппідприємство перед поданням документів на бронювання військовозобов’язаних працівників має намір отримати відомості про працівників з Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних (далі – Держреєстр військовозобов’язаних). Тож виникають питання:

– як подати заяву на отримання таких відомостей?

– що робити, якщо отримана інформація не відповідає дійсності?

Згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП роботодавець може розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності у випадку прогулу працівника без поважних причин.

З числа сільгоспвиробників платниками екологічного податку є ті з них, що здійснюють (п. 240.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ):

➨ викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення ;

➨ скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

➨ розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).

Рентна плата складається з шести платежів. Для сільгоспвиробників, які займаються рослинництвом, тваринництвом та орендують землі сільськогосподарського призначення під лісосмугами, актуальні три з них:

➤ рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин (пп. 251.1.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ);

➤ рентна плата за спеціальне використання води (пп. 251.1.4 ПКУ);

➤ рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (пп. 251.1.5 ПКУ).

За наслідками І кварталу 2025 року платники єдиного податку (далі – ЄП) III групи мають скласти і надіслати органу ДПС декларацію за новою формою. При цьому вперше обчислюватиметься сума військового збору (далі – ВЗ). Відповіді на деякі питання, які стосуються цієї теми, читайте далі.

До нас звернулося підприємство, яке при виплаті орендної плати за землі приватної власності сплатило утриманий ПДФО на бюджетні рахунки територіальної громади не за місцезнаходженням землі, а за своїм місцезнаходженням. Тому сьогодні розберемось: як виправити таку помилку, чи можливо уникнути відповідальності і якщо так, то які дії для цього слід вчинити.

Сільгосппідприємство в кінці 2021 та на початку 2022 року уклало три договори на постачання зернових:

На поставки (які були першими подіями) згідно з договором № 1 та договором № 2 були оформлені податкові накладні (далі – ПН):

За договором № 3 було оформлено ПН № 3 датою передоплати на суму 1 000 тис. грн. Фактично за цим договором було відвантажено зерно на суму 800 тис. грн.

Сторони погодилися з тим, що претензій одна до одної не мають і сума у розмірі 200 тис. грн, сплачена у складі 1000 тис. грн, може бути зарахована у погашення заборгованості за договором № 1 та договором № 2. Ціна поставки за 1 т зерна не змінювалася. У зв’язку з цим виникають наступні запитання: