Бібліотека

СИТУАЦІЯ

Сільгосппідприємство є експортером і 07.10.2025 р. оформило митну декларацію (далі – МД) на вивезення продукції за кордон. До цієї МД оформлено податкову накладну за нульовою ставкою ПДВ. 09.10.2025 р. внаслідок ракетної атаки на порт товар було знищено. 18.11.2025 р. анульовано МД аркушом коригування. Які ПДВ-наслідки у цій ситуації для продавця та як відобразити операцію в бухгалтерському обліку, якщо на момент знищення продукції право власності на неї:

– перейшло до покупця (нерезидента);

– не перейшло до покупця?

Країна-агресорка майже щодня запускає по Україні БПЛА та інші засоби ураження. Внаслідок цього знищується, зокрема, майно підприємств, а також непоодинокими є випадки знищення і щойно увезеного товару із-за кордону (наприклад, в порту, на митному складі тощо). Для імпортера це може мати досить суттєві наслідки, які стосуються валютного контролю, розрахунків із нерезидентом, бухобліку та податків. При цьому порядок дій та наслідки таких подій залежатимуть від того, чи перейшло право власності на товар до покупця від нерезидента, а також чи був товар розмитнений на момент знищення.

Розглядаємо особливости обліку та оподаткування імпорту товарів

Сільгосппідприємство у серпні 2024 р. імпортувало вантажний напівпричіп – основний засіб (далі – ОЗ), який тоді ж і ввело в експлуатацію. При його розмитненні не були сплачені ПДВ та мито через застосування пільги. Однак у серпні 2025 року була проведена податкова перевірка, за результатами якої застосування такої пільги було визнано неправомірним. На підставі ППР підприємству донараховано ПДВ та ввізне мито.

Як відобразити в бухгалтерському обліку такі донарахування?

Чи можна включити сплачену суму ПДВ до податкового кредиту?

Сільгосппідприємство придбало основний засіб (далі – ОЗ) у нерезидента. Одна із деталей цього ОЗ вийшла з ладу. Нерезидент безоплатно, на умовах гарантійної заміни,надіслав нову деталь. Під час розмитнення цієї деталі були сплачені ПДВ і митні платежі. Як відобразити в бухгалтерському обліку цю операцію, а також платежі, сплачені під час розмитнення? Чи включати сплачений ПДВ до податкового кредиту?

Сільгосппідприємство безоплатно експортувало зразки своєї продукції з метою її просування за кордоном. Контрактна вартість (вартість згідно з інвойсом) дорівнює нулю, в той час як митна вартість продукції становить 5500 Євро. Чи виникає по такій операції база оподаткування ПДВ? Чи потрібно оформлювати та реєструвати податкову накладну на операції з вивезення товарів за межі митної території України за ставкою 0%? Чи підлягає дана операція валютному нагляду?

Експортувати за кордон сільгосппродукцію, на яку поширюється режим експортного забезпечення (далі – РЕЗ), можна використовуючи як звичайну, так і періодичну митну декларацію (далі – МД). Як діяти при використанні звичайної МД – все більш-менш зрозуміло. А от якщо вивезення здійснюється за періодичною МД, то при застосуванні РЕЗ виникає ряд запитань, зокрема, коли оформлювати податкову накладну (далі – ПН), як її коригувати, коли виникають податкові зобов’язання тощо. Тож розберемось у всьому по порядку.

Сільгосппідприємство здійснює експорт продукції, що підпадає під режим експортного забезпечення (далі – РЕЗ). Підприємством було оформлено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну (далі – ПН) на суму, що еквівалентна 6 800 доларів США. Але протягом 30 календарних днів з моменту реєстрації цієї ПН було експортовано товару (оформлено митну декларацію, далі – МД) лише на суму 3 000 доларів США. Решту буде експортовано пізніше. Як відкоригувати ПН?

У грудні 2024 року на рахунок підприємства надійшла передоплата від нерезидента за кукурудзу у розмірі 300 000 $ США. У січні 2025 року в договір були внесені зміни, згідно з якими поставка товару здійснюватиметься не у доларах, а у євро. На яку дату потрібно провести перерахунок валют? За яким курсом визначати дохід та як відобразити таку операцію в бухгалтерському обліку?

Багато сільгосппідприємств експортують свою продукцію за кордон і зазвичай це відбувається на умовах відстрочки платежу. Водночас строк повернення валютної виручки при експорті обмежується та підлягає контролю з боку держави

Чи можна позбавити статусу верифікованого експортера? Які наслідки матиме позбавлення такого статусу? Як поновити статус?

Для експорту деяких видів сільгосппродукції у воєнний час експортери можуть або отримати ліцензію на експорт, або взяти участь в експериментальному проєкті з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу. Однак при експорті товарів до окремих країн потрібно мати ліцензію незалежно від участі в експериментальному проєкті

До товарів походженням з України при ввезенні до країн ЄС наразі застосовуються два преференційні режими, які дозволяють не сплачувати ввізного мита або сплачувати його у менших розмірах

Нагадаємо, що згідно з п. 28 ст. 38 Закону України від 30.06.2021 р. № 1591-IX «Про платіжні послуги» торговці мають забезпечити для покупця можливість здійснити розрахунки за продані товари (надані послуги) у безготівковій формі.

Найближчим часом нас чекає суттєвий перерозподіл повноважень у сфері розпорядження земельними ділянками державної власності, тож розглянемо, до чого слід готуватись

Манера ведення бізнесу по-українські суттєво відрізняється від того, до чого звикли там, за кордоном. І аграрний бізнес не є виключенням. Що робити, аби не залишитися за межами галузі

У травні 2017 року перші 10 громадян склали іспити й отримали посвідчення приватного виконавця. Хто вони, які їхні права та обов’язки?

О сверхурожайности чеснока, его высокой рентабельности и экспортных преференциях говорят очень много. Но так ли это на самом деле?

У сучасному екологічному сільському виробництві використовуються різні методи господарювання

Деградація сільгоспугідь обумовила пошук способів підвищення урожайності не за рахунок добрив і отрутохімікатів, а шляхом грамотного використання потенціалу живої природи