Бібліотека

9 квітня 2025 року набрав чинності Закон України від 12.03.2025 р. № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292). Цей нормативно-правовий акт став відповіддю законодавця на багаторічну суперечливу та непослідовну практику Верховного Суду у земельних спорах про витребування ділянок із приватної у державну чи комунальну власність.

Податкові запити для сільгосппідприємств – явище наче буденне, але завжди викликає стрес та паніку. Тому розкладаємо все по поличках, аби ви діяли впевнено та в межах закону.

На сайті ПФУ автоматично розрахована сума лікарняних працівника не збігається із сумою, розрахованою бухгалтером. Чи можна якимось чином перевірити порядок розрахунку цієї суми на сайті? Що далі робити з таким розходженням?

Підприємство у декларації з ПДВ за липень 2025 р. заявило бюджетне відшкодування ПДВ. Від податкової надійшло повідомлення про проведення податкової перевірки суми бюджетного відшкодування. Але підприємство вирішило, що до проходження перевірки воно не готове. Чи можна зараз (тобто після призначення перевірки) подати уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за липень і змінити напрямок використання від’ємного значення ПДВ з «перерахувати на рахунок в банку» (ряд. 20.2.1) на «включення до податкового кредиту наступних періодів» (ряд. 20.3)? Чи допоможе це уникнути податкової перевірки?

Сільгосппідприємство 2 роки тому виплатило орендну плату за землю фізичній особі на її прохання за 5 років наперед. Тепер фізособа продала свою земельну ділянку. Відповідно, вона має повернути підприємству частину виплаченої наперед орендної плати (за 3 роки). Адже, як ідомо, у разі зміни власника договір оренди залишається чинним і сільгосппідприємство має виплачувати орендну плату згідно з таким договором вже новому власнику. Тож розглянемо:

– як оформити повернення коштів від фізособи;

– як відобразити операцію в бухгалтерському обліку;

– що відбувається з утриманими ПДФО та військовим збором (далі – ВЗ);

– як відобразити операцію в звітності?

Фізична особа – підприємець (далі – ФОП) – платник єдиного податку II групи одночасно є найманим працівником за сумісництвом на двох підприємствах (основного місця роботи немає). Роботодавці сплачують за нього єдиний внесок (далі – ЄВ), сума якого сукупно перевищує мінімальний страховий внесок, хоча окремо внески кожного роботодавця менше мінімального внеску. Чи звільняється такий підприємець від сплати ЄВ за себе?

Підприємство нарахувало та виплатило зарплату працівникам за червень. Однак після цього виявилось, що по одному з працівників на сайті ПФУ є лікарняний лист. Що тепер з цим робити? Чи обов’язково робити перерахунок, чи можна залишити все як є? Якщо робити перерахунок – в якому порядку?

Триває війна. Багато фізосіб долучилися до зборів коштів на допомогу як ЗСУ, так і постраждалим від війни (пораненим бійцям, їх сім’ям, переселенцям тощо). Такі фізособи називають себе волонтерами. Вони відкривають збори коштів зазвичай на особисті банківські картки.

До сільгосппідприємства звернувся військовослужбовець ЗСУ – учасник бойових дій з проханням надати йому матеріальну допомогу. В якому розмірі підприємство може надати таку допомогу, щоб її не оподатковувати ПДФО та військовим збором (далі – ВЗ)? Які документи для цього має надати військовослужбовець? Як відображати таку допомогу в додатку № 4ДФ Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Податковий розрахунок)?

Працівник частину місяця працював, за що йому нарахована зарплата, яка менше мінімальної. Іншу частину місяця він перебував на лікарняному, який ще не закритий. Чи потрібно «дотягувати» ЄВ до мінімального страхового платежу з наступним мінусовим коригуванням в періоді проведення нарахування за листком непрацездатності?

Відповіді на питання.

Як відомо, починаючи з січня 2025 р. об’єднана звітність подається щомісяця, (протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця) і за оновленою формою. Нова форма об’єднаної звітності та порядок її заповнення затверджені наказом Мінфіну від 24.01.2025 р. № 39 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4». Хоча суттєвих змін у формах звітності не відбулося, але на нашу консультаційну лінію надходять запитання щодо того чи іншого нюансу її заповнення. Тож сьогодні пропонуємо відповіді на деякі з ваших запитань.

Останнім часом в редакцію часто звертаються передплатники, які стикаються з тим, що після оформлення прав на успадковану земельну ділянку спадкоємцями орендодавців в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – Держреєстр прав) не змінено відомості про орендодавця. Тож сільгосппідприємства питають: що їм робити в таких ситуаціях? Для відповіді на це питання ми звернулись до нотаріуса Інесси Вишні.

Важко назвати точну кількість співвітчизників, що покинули країну після повномасштабного вторгнення. Але, безсумнівно, це мільйони громадян України, у зв’язку з чим нотаріусів дуже часто запитують: що робити, коли в Україні залишилось майно, яким необхідно розпорядитися (продати, подарувати тощо), а власник цього майна за кордоном?

Тема купівлі-продажу сільськогосподарських земель не втрачає своєї актуальності, попри введення воєнного стану в країні. І хоча відкритий ринок землі існує чотири роки, питань і тем для обговорення менше не стає. Сьогодні поговоримо про викуп земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідно .до п. 61 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Під час дії правового режиму воєнного стану та після початку повномасштабного вторгнення РФ порядок спадкування землі громадянами країни-агресорки зазнав певних змін. Проте сільгосппідприємства як орендарі сільгоспземлі та потенційні її покупці цікавляться, чи можуть вони викупити землю сільгосппризначення, успадковану громадянами країни-агресорки. Для відповіді на це запитання ми звернулись до нотаріуса Інесси Вишні.

З 01.01.2024 р. на ринок землі вийшли юридичні особи, а також змінилось обмеження щодо площі землі, яка може бути у власності як юридичної, так і фізичної особи. Про розрахунок такої площі - детально у статті.

Навіть сьогодні, незважаючи на складну ситуацію в країні, сільгосппідприємства і фізичні особи купують земельні ділянки сільгосппризначення. Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. Тож ми звернулись до нотаріуса Інесси Вишні для роз’яснення процедури оформлення такого договору, перевірок, які здійснюються нотаріусом та інших практичних питань.

Непоодинокими є ситуації, коли фермерське господарство, яке одноосібно створено громадянином, залишається без засновника/керівника в зв’язку зі смертю останнього. Як наслідок – ФГ не може здійснювати діяльність, звітувати в податкову тощо. Який вихід із такої ситуації передбачає чинне законодавство – .читайте далі.

Непоодинокими є ситуації, коли сільгосппідприємство-орендар не може виплатити орендну плату орендодавцю. В такому випадку одним із способів для орендаря виконати зобов’язання за договором є звернення до нотаріуса для оформлення депозиту.