Бібліотека

Який оптимальний обліковий період для агропідприємств? Чи можна в одному господарстві ввести підсумований облік з різними обліковими періодами? Як рахують і коли оплачують надурочні години?

За підсумованого обліку робочого часу використовуються три норми робочого часу: календарна, локальна та розрахункова

Підсумований облік робочого часу може вирішити проблеми при нерівномірній зайнятості працівників. При цьому норма робочого часу визначається за обліковий період

Пропонуємо добірку відповідей на актуальні запитання читачів

Специфика сельхозпроизводства не всегда позволяет соблюдать установленные нормы рабочего времени. А утвержденные графики работы нарушаются в связи с погодными условиями. Решить эти проблемы в рамках трудового законодательства поможет

Образец Правил внутреннего трудового распорядка для сельхозпредприяития

Образцы представлений о введении Правил внутреннего трудового распорядка, приказов, протоколов

Правила внутреннего трудового распорядка являются одним из основных документов, регулирующих трудовые отношения с наемными работниками. Они разрабатываются на основании Типовых правил. Чем следует дополнить свои правила, а от чего отказаться?

Как организовать систему оплаты труда без учета норм Отраслевого соглашения и насколько целесообразно его использовать

В этой статье предлагаем вспомнить, проверить, а если надо, и привести в соответствие с действующими нормами схему организации тарифной части зарплаты, а также ответим на вопрос кто из агропредприятий обязан выполнять Отраслевое соглашение, подписанное между Минагро, федерацией работодателей и профсоюзом АПК

Введение гибкого режима рабочего времени при суммированном учете позволяет оптимизировать расходы сельхозпредприятий на оплату труда

1 января 2018 года увеличилась минимальная заработная плата, также по сравнению с 1 января 2017 года увеличился прожиточный минимум для трудоспособных лиц. В связи с этим необходимо пересмотреть тарифы по оплате труда

Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Мін’юсту від 12.04.2012 р. № 578/5 (далі – Перелік № 578/5). Після закінчення строків, зазначених у цьому Переліку, бухгалтерські та інші документи можуть бути знищені. Знищення документів відбувається централізовано в межах підприємства, а не в межах окремих підрозділів.

З практики Верховного Суду України випливає, що боржник, який посилається на форс-мажорні

обставини має довести:

➠ винятковий характер події та неможливість її передбачення на момент укладення договору;

➠ неможливість запобігти її настанню чи наслідкам;

➠ повне унеможливлення належного виконання зобов’язання;

➠ відсутність альтернативних способів виконати зобов’язання навіть ціною додаткових для себе

витрат;

➠ причинно-наслідковий зв’язок між подією та неможливістю належно виконати конкретне зо-

бов’язання.

В умовах війни суб’єкти господарювання стикаються з випадками, коли їх матеріальні цінності знищені в результаті обстрілів РФ – країни-агресора (це стосується і власної сільгосппродукції, і придбаних товарів та основних засобів) і вони або їхні контрагенти не можуть своєчасно виконати свої договірні зобов’язання.

Порівняно з попереднім роком, у поточному порядок нарахування та сплати рентної плати (крім ставок) не змінився. Однак вважаємо за потрібне нагадати його для наших читачів – сільгоспвиробників

Правильно зафіксовані форс-мажорні обставини звільняють агропідприємства від відповідальності за невиконання зобов’язань за договорами

Перший етап впровадження системи НАССР розпочався 20 вересня 2017 року, а з 1 січня 2018 року Держпродспоживслужба почне перевіряти сільгосппідприємства. Тож, що потрібно знати про цю систему?