Бібліотека

Країна-агресорка майже щодня запускає по Україні БПЛА та інші засоби ураження. Внаслідок цього знищується, зокрема, майно підприємств, а також непоодинокими є випадки знищення і щойно увезеного товару із-за кордону (наприклад, в порту, на митному складі тощо). Для імпортера це може мати досить суттєві наслідки, які стосуються валютного контролю, розрахунків із нерезидентом, бухобліку та податків. При цьому порядок дій та наслідки таких подій залежатимуть від того, чи перейшло право власності на товар до покупця від нерезидента, а також чи був товар розмитнений на момент знищення.

В редакцію звернувся наш читач – сільгосппідприємство, що має намір орендувати земельну ділянку у фізичної особи, яка погоджується підписати договір оренди. Проте сторони не можуть зареєструвати право оренди, оскільки право оренди попереднього орендаря не припинено (воно не виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Аналіз листа Головного управління Державної казначейської служби україни у м. Києві від 28.10.2025 р. № 10-08-10/1141

Наближається кінець І кварталу, тож нагадаємо, що необхідно встигнути зробити.

Працівник сільгосппідприємства під час виконання службових обов’язків пошкодив службовий автомобіль. Протокол про ДТП не оформлявся. Страховки КАСКО нема. Вартість ремонту, яка склала 40 000 грн, оплатило підприємство.

В редакцію звернувся передплатник із запитанням: чи можна забронювати засновника фермерського господарства (далі – ФГ) як кінцевого бенефіціарного власника? Тож далі проаналізуємо цю ситуацію.

Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2025 від 11.12.2025р. ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

Останнім часом в редакцію часто звертаються передплатники, які стикаються з тим, що після оформлення прав на успадковану земельну ділянку спадкоємцями орендодавців в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – Держреєстр прав) не змінено відомості про орендодавця. Тож сільгосппідприємства питають: що їм робити в таких ситуаціях? Для відповіді на це питання ми звернулись до нотаріуса Інесси Вишні.

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України та іншими нормативними актами. Цими документами не обмежено право іноземних громадян успадковувати майно, у тому числі земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Проте можливість розпорядження такими землями (передати в користування, подарувати, продати тощо) залежить від того, громадянином якої країни є іноземець, а саме, чи не є він громадянином країни-агресора (РФ).

Підставами припинення трудового договору є, зокрема (п. 82 ч. 1 ст. 36 КЗпП):

➠ смерть працівника;

➠ визнання судом працівника безвісно відсутнім або оголошення його померлим.

Дата смерті зазначається у свідоцтві про смерть. При цьому дата його отримання роботодавцем не має

значення.

Сільгосппідприємство планує прийняти на роботу неповнолітню дитину (під час кунікул). Які особливості оформлення трудових відносин?

Астрологія: на що звернути увагу у першому півріччі 2026 року

Відповідно до Закону України від від 03.12.2025 р. № 4695-IX «Про Державний бюджет України на

2026 рік» (далі – Закон № 4695) з 1 січня 2026 року:

➣ мінімальна заробітна плата (на місяць) становить 8 647 грн;

➣ розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 3 328 грн.

1 січня 2026 року Законом України від 15.01.2025 р. № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» внесені суттєві зміни до Закону України від 21.03.1991 р. № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875).

03.03.2026 р. набрав чинності Порядок обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений постановою КМУ від 25.02.2026 р. № 268.

СИТУАЦІЯ

Сільгосппідприємство є експортером і 07.10.2025 р. оформило митну декларацію (далі – МД) на вивезення продукції за кордон. До цієї МД оформлено податкову накладну за нульовою ставкою ПДВ. 09.10.2025 р. внаслідок ракетної атаки на порт товар було знищено. 18.11.2025 р. анульовано МД аркушом коригування. Які ПДВ-наслідки у цій ситуації для продавця та як відобразити операцію в бухгалтерському обліку, якщо на момент знищення продукції право власності на неї:

– перейшло до покупця (нерезидента);

– не перейшло до покупця?

Сільгосппідприємство отримало від покупця передоплату у сумі 495 000 грн (у т. ч. ПДВ – 82 500 грн) за 50 т насіння соняшнику за ціною 9 900 грн за 1 т ( у т. ч. ПДВ – 1 650 грн) та оформило податкову накладну (далі – ПН). Потім в рахунок цієї передоплати було відвантажено 36 т насіння соняшнику за ціною 8 868,00 грн (у т. ч. ПДВ – 1 478,00 грн). Можливість зміни ціни передбачена договором постачання (вона змінюється залежно від якості продукції). За якою ціною буде відвантажено решту насіння – наразі невідомо. Як оформити розрахунок коригування?

Сільгосппідприємство відповідно до договору, укладеного з іншим підприємством, щороку здавало йому відходи на утилізацію (шини, відпрацьовані масла тощо). Проте в грудні 2025 року підприємство відходи не прийняло, посилаючись на те, що у нього відсутні відповідні дозвільні документи (вони знаходяться на стадії оформлення). Які вимоги екологічного законодавства? Чи потрібно платити екологічний податок за такі відходи?

Персональний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи та покладається на керівників підприємств незалежно від підпорядкування і форми власності (ст. 34 Закону України від 25.03.1992 р. № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу»). Правила ведення військового обліку на підприємствах визначені в Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженому постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487.

З 1 січня 2026 року застосовуватиметься Порядок надання часткової компенсації вартості майна суб’єктів господарювання, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а також часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків, затверджений постановою КМУ від 28.11.2025 р. № 1541.