Контакти 
3 01.01.2021 р. Податковим кодексом України (далі – ПКУ) запроваджено нову концепцію відповідальності за податкові правопорушення – наявність вини платника податків. Зокрема, частина санкцій почала мати диференційовані розміри, залежно від наявності вини в діях платника податків.
Наприклад, ст. 124 ПКУ встановлено штраф у розмірі 5%, якщо прострочення сплати узгодженого зобов’язання менше 30 днів. Однак якщо прострочення було вчинене умисно – штраф становитиме вже 25%.
Отже, очікуваним було питання: чи може орган ДПС встановити, зокрема під час проведення камеральної перевірки, наявність або відсутність вини платника податків? Адже дані, які можуть бути перевірені під час такої перевірки, є досить обмеженими.
Як вже історично склалось у нашій державі – відповідь на це питання мав би надати суд, адже норми ПКУ цього не регулюють, а платники податків та органи ДПС мають діаметрально протилежні відповіді.
Проте вже маємо два рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі – ВС КАС), в яких висловлюється прямо протилежна позиція.
Далі проаналізуємо аргументи суду як «за», так і «проти».
ВИСНОВОК
- Враховуючи відсутність єдиної думки у суддів ВП КАС з питання (не)можливості встановлення вини платника податків під час камеральної перевірки вважаємо за доцільне сільгосппідприємствам, що стикнуться з такою ситуацією оскаржувати ППР до суду. При цьому, обгрунтовуючи позов – використовувати і доповнювати аргументи суду, наведені вище на користь платника податків.
- Орган ДПС під час проведення перевірок повинен досліджувати документи, матеріали попередніх перевірок, звітність платника податків тощо, які можуть свідчити про умисел (вину) платника податків і у вчиненні ним податкового правопорушення
- В разі застосування органом ДПС штрафних санкцій за умисне винне податкове правопорушення в акті перевірки має бути зафіксовано, на підставі чого орган ДПС дійшов такого висновку
Ірина Дмитерко, заступник головного редактора