Порядок прийняття особи на роботу визначає ст. 24 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП), якою, зокрема, визначено, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати:

➨ паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

➨ трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;

➨ документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я;

➨ відповідний військово-обліковий документ; інші документи.

При цьому ст. 24 КЗпП не передбачає винятків для роботодавців – фізичних осіб (ФОП). Отже, можна виснувати, що обов’язок працівника надати військово-обліковий документ не залежить від статусу роботодавця. Військово-обліковими документами є (п. 20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487, далі – Порядок № 1487):

• для призовників – посвідчення про приписку до призовної дільниці;

• для військовозобов’язаних – військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного;

• для резервістів – військовий квиток.

Нагадаємо, призовниками є особи віком від 16 до 25 років (на день підписання номера до друку на підписі у Президента знаходиться Закон України від 30.05.2023 р. № 3127-ІХ, яким визначено призовний вік від 16 до 27 років).

Персональний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – військовозобов’язаних працівників) передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи та покладається на керівників підприємств незалежно від підпорядкування і форми власності (ч. 5 ст. 34 Закону України від 25.03.1992 р. № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу», далі – Закон № 2232).

Під час прийняття на роботу з метою ведення персонального військового обліку підприємства здійснюють, зокрема, перевірку у потенційного працівника-громадянина України наявності військово-облікового документа (п. 34 Порядку № 1487). Приймання на роботу, взяття на персональний військовий облік військовозобов’язаних працівників здійснюється тільки у разі взяття їх на облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військкоматах). Тобто якщо кандидат не надав військово-обліковий документ, то роботодавець не може прийняти його на роботу. Отже, під час прийняття на роботу працівника роботодавець, у тому числі фізична особа – підприємець, зобов’язаний перевірити його військово-обліковий документ.

Щодо ведення військового обліку ФОПом найманих працівників слід зауважити таке. Генеральний штаб Збройних Сил України у листі від 27.09.2017 р. № 321/5989 на запитання чи дійсно ФОП не ведуть військового обліку відповів, що з урахуванням норм ч. 5 ст. 34 Закону № 2232 військовозобов’язаних працівників потрібно обліковувати за місцем роботи на усіх підприємствах, незалежно від їх підпорядкування та форми власності.

Разом з тим ані Закон № 2232, ані Порядок № 1487 не містять прямої вказівки на роботодавця-ФОП. Отже, рішення вести/не вести військовий облік працівників приймає ФОП самостійно. Але в разі ухвалення рішення про ведення військового обліку ФОП повинен дотримуватися встановлених норм і правил, передбачених Порядком 1487 (детально про них читайте в «АгроPRO», 2023, № 1, с. 9).

Ірина Дмитерко, заступник головного редактора