ПОПЕРЕДНЯ ПЕРЕВІРКА КОНТРАГЕНТА

Безпосередньому підписанню будь-якого договору передує обговорення сторонами його умов. Зазвичай в обговоренні беруть участь директори агропідприємств, голови фермерських господарств, тобто керівники. На етапі погодження істотних умов юристи сторін (або особи, що фактично виконують їх функції) перевіряють іншу сторону – контрагента (її державну реєстрацію, податкову історію тощо), особу, яка підписуватиме договір (паспорт, статут, накази чи довіреності, які надають повноваження), оформлюють текст договору, надають юридичні висновки, візують проєкт договору тощо.

Проте невеликі агропідприємства часто не мають у штаті навіть одного юриста. Тому керівнику потрібно максимально налагодити та спростити, зокрема, процедуру перевірки контрагентів. Адже незалежно від кількості юристів у штаті або їх відсутності відповідальність за діяльність підприємства несе керівник, тож йому необхідно завжди «тримати руку на пульсі» і розуміти, що вимагати від підлеглих та на що звернути увагу у першу чергу (особливо якщо йдеться про підприємства, з якими тільки розпочинаються господарські відносини).

Для цього можна скласти алгоритм дій посадової особи, відповідальної за підготовку договору, який передбачає таку послідовність.

КРОК 1. ВСТАНОВЛЕННЯ ДАНИХ КОНТРАГЕНТА

Для подальшого аналізу необхідні такі дані: повна назва контрагента, код ЄДРПОУ, ПІБ директора (або іншої уповноваженої особи). Ці відомості можна отримати з його установчих документів. На цьому етапі необхідно запросити копії статуту (або належним чином засвідченої його копії) чи принаймні витягу із статуту (розділи, в яких міститься загальна інформація про підприємство, його керівні органи, їхні повноваження, обмеження повноважень тощо). Крім того, доцільно отримати копії паспорта особи, яка підписуватиме договір від імені контрагента, накази на призначення, довіреність тощо.

КРОК 2. АНАЛІЗ І ПЕРЕВІРКА ОТРИМАНИХ ДАНИХ З ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ

Варто зауважити, що такі інтернет-ресурси можуть бути офіційними/неофіційними, загального користування/обмеженого доступу, безоплатні/платні. Розглянемо, яку саме інформацію можна отримати з офіційних відкритих і безоплатних джерел, оскільки це найбільш поширений і доступний спосіб перевірки.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб (далі – ЄДР) онлайн (після ідентифікації за допомогою КЕП) можна дізнатися таку інформацію про юридичну особу:

➙ місцезнаходження;

➙ перебування її у процесі припинення/провадження у справі про банкрутство (санації, ліквідації);

➙ ПІБ осіб, які входять до органу управління та уповноважені представляти її у правовідносинах з третіми особами;

➙ ПІБ осіб, які мають право вчиняти дії від її імені без довіреності (у т. ч. підписувати договори);

➙ дані про наявність обмежень щодо представництва від її імені.

Важливо, щоб відомості з ЄДР збігалися з тими, які надав контрагент, адже у разі розбіжностей виникає ризик.

Проте відомості, отримані онлайн, неможливо «підшити до справи», тож іноді доцільно замовити витяг з ЄДР щодо потенційного контрагента. Такий витяг містить відомості, актуальні на момент запиту або на визначену дату. Документ може бути паперовим чи електронним.

З Реєстру платників ПДВ можна довідатися (після ідентифікації за допомогою КЕП), чи є контрагент платником ПДВ. Звісно, наявність контрагента в цьому реєстрі на момент підписання договору не гарантує, що на момент виконання договору контрагент залишатиметься платником ПДВ. Перестрахуватися тут важко. Але в договорі окремим пунктом можна зазначити обов’язок сторони повідомити іншу сторону договору про втрату статусу платника ПДВ, наприклад, протягом доби з моменту втрати статусу.

З Єдиного реєстру боржників можна дізнатися (без ідентифікації) про відкриті виконавчі провадження щодо боржника (як юридичної, так і фізичної особи). Зокрема, можна довідатись:

➙ дату прийняття виконавчого документа;

➙ ПІБ виконавця;

➙ номер виконавчого провадження;

➙ категорію стягнення.

Наприклад, якщо буде встановлена велика кількість відкритих виконавчих проваджень щодо стягнення з контрагента коштів, це може стати підставою для більш ретельного вивчення його діяльності, спроможності виконати зобов’язання та доцільності співпраці в цілому.

З Єдиного державного реєстру судових рішень можна дізнатися про справи, що розглядаються в судах усіх юрисдикцій та інстанцій за участі контрагента. А велика кількість справ про стягнення боргу з потенційного контрагента також може свідчити про його недобросовісність і неспроможність виконати свої зобов’язання. Тож доцільності співпраці за таких обставин слід приділити особливу увагу.

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно можна отримати відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно (після ідентифікації за допомогою КЕП). Запит робиться за:

➙ адресою;

➙ реєстраційним номером об’єкта нерухомості;

➙ кадастровим номером земельної ділянки;

➙ ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи.

Отримання відомостей є платним (в 2024 р. становитиме близько 40 грн). Таким чином можна довідатись про наявність/відсутність в особи прав на нерухоме майно (в т. ч. земельну ділянку). Відомості з цього реєстру можна роздрукувати та прикріпити до справи.

Далі в консультації КРОК 3. ВИЇЗД ЗА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯМ,

КРОК 4. ПЕРЕВІРКА ДОКУМЕНТІВ ПРЕДСТАВНИКА КОНТРАГЕНТА,

КРОК 5. ПЕРЕВІРКА ПОВНОВАЖЕНЬ ПРЕДСТАВНИКА,

РЕКВІЗИТИ СТОРІН: КОЛИ МОЖУТЬ ВИНИКАТИ ПРОБЛЕМИ

ПІДТВЕРДЖЕННЯ НАЯВНОСТІ ЗЕМЛІ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬГОСПКУЛЬТУР

Якщо сільгосппідприємство купує сільськогосподарську продукцію, доцільно витребувати від контрагента додаткові документи, які підтверджують зокрема те, що він має у власності/користуванні необхідну кількість земель. Для цього можна отримати Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначивши критерій пошуку код ЄДРПОУ контрагента. В такому разі витяг міститиме перелік нерухомого майна, права на яке зареєстровано за контрагентом. Звертаємо увагу, що такий витяг, ймовірно, міститиме декілька сторінок, тому його вартість буде більшою, ніж ми зазначали вище.

Якщо сільгосппідприємство продає сільськогосподарську продукцію, то такі документи можуть вимагати від нього. З огляду на те, що органи ДПС приділяють неабияку увагу необхідності доведення реальності операцій, це обґрунтована вимога, яка згодом може допомогти добросовісному суб’єкту господарювання в разі виникнення спору з органами ДПС.

Ірина Дмитерко, заступник головного редактора