Тривалий час існував такий своєрідний алгоритм дій платників податків і органів ДПС:

☛ орган ДПС ініціював перевірку;

☛ якщо платник податків не погоджувався з правомірністю такої перевірки – він не допускав інспекторів до перевірки і одночасно оскаржував до суду відповідний наказ органу ДПС;

☛ своєю чергою, орган ДПС звертався до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків (далі – заява про адмінарешт майна), оскільки підставою для цього є, зокрема, недопуск до перевірки;

☛ за наявності в суді справи про оскарження наказу на перевірку суди визнавали такий арешт необґрунтованим з огляду на наявність «спору про право», передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАСУ).

У результаті платники податків як мінімум вигравали час (поки тривав судовий розгляд, перевірка не проводилась), як максимум – позбавлялись перевірки, принаймні на певний період.

Проте в 2023 році Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду (далі – ВС КАС) Постановою від 23.02.2023 р. у справі № 640/17091/21 сформував нову правову позицію, внаслідок чого зазначений алгоритм дій став неактуальним. Далі розглянемо аргументи суду.

СУТЬ СПОРУ

Головне управління ДПС у м. Києві (далі – Позивач) звернулось до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «А» (далі – Відповідач).

Позивач посилався на те, що рішення про застосування адмінарешту майна платника податків він прийняв у зв’язку з відмовою Відповідача у допуску його посадових осіб до проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Підтвердження обґрунтованості такого рішення здійснюється в судовому порядку.

Позивач вважає, що Податковий кодекс України (далі – ПКУ) не містить положень про зупинення дії рішень органу ДПС про проведення перевірки та про застосування адмінарешту у випадку їх оскарження.

СУДОВІ РІШЕННЯ

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 18.06.2021 р., залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021 р., провадження у справі закрито. Судові рішення вмотивовані тим, що в цих правовідносинах наявний спір про право.

Позивач не погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій і подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постановою ВС КАС від 23.02.2023 р. у справі № 640/17091/21 Касаційну скаргу задоволено. Рішення судів попередніх інстанцій скасовано, справу направлено до окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Далі в консультації АРГУМЕНТИ СУДУ,

ЩОДО ТОГО, ЧИ Є ОСКАРЖЕННЯ НАКАЗУ ПРО ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ СПОРОМ ПРО ПРАВО,

ЩОДО ВИМОГ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНУ,

ЧОГО ЧЕКАТИ ПЛАТНИКАМ ПОДАТКІВ

Ірина Дмитерко, заступник головного редактора