Плата за землю на 2024 рік, як і раніше, складається із земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності. Основні положення щодо цих податків протягом 2023 року не змінились, проте були запроваджені та відкориговані пільги, пов’язані переважно із введенням воєнного стану в Україні. Тож розглянемо все по порядку.

ЗЕМЕЛЬНИЙ ПОДАТОК

ОБ’ЄКТ ОПОДАТКУВАННЯ

Перелік об’єктів оподаткування земельним податком наведено в п. 270.1 ПКУ (він не змінився), це:

➨ земельні ділянки, які перебувають у власності;

➨ земельні частки (паї), які перебувають у власності;

➨ земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.

БАЗА ОПОДАТКУВАННЯ ТА СТАВКА ПОДАТКУ

База оподаткування, як і раніше, визначається так (п. 271.1 ПКУ):

• щодо земельних ділянок, нормативна грошова оцінка (далі – НГО) яких проведена – виходячи з НГО таких ділянок, збільшена на коефіцієнт індексації, який становить «1,051» (детально про індексацію НГО землі див. в «АгроPRO», 2024, № 2, с. 15);

• щодо земельних ділянок, НГО яких не проведена – виходячи з їх площі.

Ставки земельного податку за земельні ділянки, НГО яких проведена (незалежно від місцезнаходження), затверджуються органом місцевого самоврядування (далі – ОМС) (ст. 274 ПКУ). Їх граничні розміри наведено в п. 274.1 ПКУ.

Так, розмір податку не може перевищувати 3% від НГО, але:

➨ для земель загального користування – не більше 1% від НГО;

➨ для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 1% від їхньої НГО;

➨ для лісових земель – не більше 0,1% від НГО.

Для земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), ставка податку не може перевищувати 12% від НГО (п. 274.2 ПКУ).

До речі, інформацію про ставки місцевих податків на 2024 рік можна дізнатися на сайті ДПС .

Граничні ставки земельного податку за ділянки, НГО яких не проведено, визначаються у відсотках від НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або по області (п. 277.1 ПКУ). При цьому земельний податок не може перевищувати 5% від НГО одиниці площі ріллі по області, але:

• для сільгоспугідь – він має бути не меншим за 0,3% та не більшим за 5% від зазначеної оцінки;

• для лісових земель – не більшим за 0,1% НГО по області.

ПІЛЬГИ

Перелік пільг щодо певних видів земельних ділянок наведено у ст. 283 ПКУ. Сільгосппідприємств можуть стосуватися звільнення, зокрема, щодо:

• сільсьгоспугідь зон радіоактивно забруднених територій внаслідок Чорнобильської катастрофи;

• земельних ділянок, що перебувають у консервації, або земель сільськогосподарських угідь, які перебувають у стадії сільськогосподарського освоєння (нова норма);

• земельних ділянок державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;

• земельних ділянок сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайнятих молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;

• земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами (нова норма);

• земельних ділянок, непридатних для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, у випадку прийняття ОМС та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку, визначеному ПКУ (нова норма).

Крім того, у 2023 році ПКУ доповнено новою ст. 2831 ПКУ, яка містить періоди та підстави, за наявності яких не сплачується земельний податок за землі, що перебувають у консервації чи забруднені (або мають загрозу забруднення) вибухонебезпечними предметами.

Так, підставою для ненарахування земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у консервації, є дані Державного земельного кадастру (далі – ДЗК). За такі ділянки земельний податок не сплачується за період:

а) у частині земель державної та комунальної власності – з першого числа місяця, у якому відповідним ОМС (в межах своїх повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України) прийнято рішення про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки (далі – рішення про консервацію), до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з ДЗК;

б) у частині земель приватної власності – з дня внесення відомостей до ДЗК про заходи щодо охорони земель і ґрунтів на підставі затвердженого робочого проекту землеустрою щодо консервації земель (далі – проект консервації) до останнього числа місяця, в якому завершуються такі заходи.

Зауважимо, що відсутність в інформаційних системах ДПС відомостей про консервацію земель не є підставою для відмови платнику податку у застосуванні пільги. У такому разі до отримання органом ДПС відповідних даних з ДЗК нарахування земельного податку здійснюється на підставі відомостей (рішення про консервацію чи проекту консервації), наданих платником податку.

Підставою для ненарахування земельного податку за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами, також є дані ДЗК.

Земельний податок за такі земельні ділянки не нараховується за період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження такої земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому вона визнана придатною для використання.

Якщо земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами, знаходяться на територіях, що включені до Переліку, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 р. № 309 (далі – Перелік № 309), то за них земельний податок не сплачується починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасову окупацію, та закінчується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Умовою для такого звільнення є рішення ОМС про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів за такі земельні ділянки, прийняте на підставі заяви платника податків про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами.

Підставою для ненарахування земельного податку за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, є інформація, надана ОМС органу ДПС про рішення, прийняті на підставі заяв платників податків (п. 2831.3 ПКУ).

Земельний податок за такі земельні ділянки не нараховується за період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття ОМС рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше:

➨ або останній день строку, на який надано пільгу відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення);

➨ або дата скасування відповідного рішення;

➨ або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.

Якщо орган ДПС не отримав від ОМС інформацію про прийняті рішення або необхідна інформація відсутня в ДЗК, то земельний податок обчислюється на підставі відомостей, наданих платником податків.

Крім того, починаючи з 1 січня 2023 року не нараховується та не сплачується земельний податок за земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях активних бойових дій чи окупованих РФ відповідно до Переліку № 309. Звільнення надається за період з першого числа місяця, в якому розпочалися бойові дії або тимчасова окупація, до останнього числа місяця, в якому їх буде завершено. При цьому річна сума платежу за такі земельні ділянки (земельні частки (паї)) визначається пропорційно кількості місяців, коли вони підлягали оподаткуванню (оновлений пп. 69.14 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Перелік юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, наведено у ст. 282 ПКУ, але сільгосппідприємств серед них нема.

Крім того, як і раніше, від земельного податку звільняються (п. 297.1 ПКУ):

• сільгосппідприємства-платники єдиного податку IV групи, за винятком земельних ділянок, що не використовуються ними для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

• платники єдиного податку I–III груп за земельні ділянки, що використовуються ними для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування).

Додаткові пільги із земельного податку, що сплачується на відповідній території, можуть установлюватися ОМС.

Далі в консультації ОРЕНДНА ПЛАТА ЗА ЗЕМЛІ ДЕРЖАВНОЇ ТА КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ, ЗВІТНІСТЬ

Олена Жураківська, редактор