Доволі поширеною є ситуація, коли у минулих роках договір оренди земельної ділянки укладався з фізособою як з громадянином України, що підтверджувалося паспортними даними. Однак потім така особа переїжджала до іншої країни та отримувала громадянство цієї країни.

До повномасштабного вторгнення РФ на територію України сільгосппідприємства виплачували таким особам орендну плату на підставі довіреностей, посвідчених нотаріусами інших країн, де зазначалося, що вони є громадянами таких країн.

Проте після 24 лютого 2022 року ситуація змінилася щодо фізичних осіб-орендодавців, які є громадянами країни-агресора РФ та Білорусі. На жаль, законодавство не регулює чітко долю тих земель, власники яких змінили громадянство, в т. ч. на громадянство країни-агресора. Воно лише передбачає заборону іноземцям володіти землями сільгосппризначення, проте не містить дієвого механізму позбавлення їх цих прав.

На сьогодні постановою КМУ від 03.03.2022 р. № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації» (далі – Постанова № 187) встановлено мораторій на виконання зобов’язань на користь громадян РФ.

Крім того, НБУ заборонив здійснювати банківські операції, учасниками яких є громадяни і компанії з РФ та Білорусі (п. 17 постанови НБУ від 24.02.2022 р. № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану»).

У такій ситуації перед сільгосппідприємствами-орендарями постає запитання: чи можна виплачувати орендну плату фізособам, які укладали договори оренди як громадяни України, а отримують її як громадяни РФ? Щоб дати відповідь на це запитання, слід розібратися зі статусом такої особи.

ЩОДО ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначаються Законом України від 18.01.2001 р. № 2235-III «Про громадянство України» (далі – Закон № 2235).

Рішення про прийняття та припинення громадянства України приймає Президент (ст. 22 Закону № 2235).

Одним із принципів законодавства про громадянство є принцип єдиного громадянства, який, зокрема, передбачає, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України (ст. 2 Закону № 2235).

Тобто фактично якщо особа має поряд із громадянством України громадянство іншої країни – для законодавства України така особа вважається громадянином України.

Громадянство України припиняється (ст. 17 Закону № 2235):

• внаслідок виходу з громадянства України;

• внаслідок втрати громадянства України;

• за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Перелік осіб, які можуть вийти з громадянства України, встановлено ст. 18 Закону № 2235. Зокрема, до таких осіб належить громадянин України, який постійно проживає за кордоном.

Крім того, вихід з громадянства України допускається, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України.

Про вихід з громадянства має бути видано указ Президента. Підстави, за наявності яких Президент може позбавити громадянства, наведені в ст. 19 Закону № 2235. Датою припинення громадянства України є дата видання відповідного указу Президента України.

Тобто немає автоматичного припинення громадянства України. Незалежно від підстав втрати громадянства фізособа його втрачає лише після прийняття відповідного Указу Президента України.

Далі в консультації: ЩО РОБИТИ ОРЕНДАРЮ?

Ірина Дмитерко, заступник головного редактора