Сільгосппідприємство орендує земельні ділянки приватної власності. Проте через воєнний стан та зміну умов господарювання майже втратило ринки збуту продукції та частково сам врожай. У результаті не має грошей на сплату орендної плати. Які наслідки матиме для нього несплата орендної плати в 2023 році та що йому слід зробити задля уникнення проблем у майбутньому?

Відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів не звільняє сільгосппідприємство від відповідальності за порушення зобов’язання перед своїми контрагентами, а отже, і перед орендодавцями (абз. 2 ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ).

Однак боржник може бути звільнений від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (абзац перший ч. 1 ст. 617 ЦКУ).

Хоча введення воєнного стану через військову агресію РФ фактично є форс-мажорними обставинами, проте судові органи вважають, що сам лише факт запровадження воєнного стану не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язань.

На думку суду, сільгосппідприємство-орендар повинно довести причинно-наслідковий зв’язок між такими обставинами та неможливістю виконання своїх зобов’язань за договором. Тобто орендар має довести, що не в змозі виконувати конкретні зобов’язання і що це зумовлено саме повномасштабною війною, а також те, що виконати обов’язок саме «неможливо», а не «важко» чи «невигідно». Докладніше про підтвердження форс-мажорних обставин в умовах воєнного стану ми писали в «АгроPRO», 2022, № 12, с. 13.

Тож у такій ситуації сільгосппідприємство не може посилатись на «глобальний форс-мажор». Тому за загальним правилом несплата орендної плати може призвести до:

• судових спорів із стягнення заборгованості з орендної плати;
• розриву договірних відносин з орендодавцем;
• позбавлення переважного права на укладання договору оренди землі на новий строк (адже таке право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк має лише той орендар, який належно виконував свої обов’язки за раніше діючим договором (ч. 1 ст. 33 Закону України від 06.10.1998 р. № 161-XIV «Про оренду землі», далі – Закон № 161));
• позбавлення переважного права на купівлю орендованої земельної ділянки в разі її продажу.

Проте якщо сільгосппідприємство має фінансові труднощі, воно може вжити заходів, аби зменшити фінансовий тягар. Зокрема:

• змінити порядок виплати орендної плати (перенести термін виплати орендної плати);

• зменшити розмір орендної плати. Розглянемо запропоновані варіанти. Звичайно, сільгосппідприємство може їх поєднати.

Ірина Дмитерко, заступник головного редактора