Наказом ДПС України від 09.06.2023 р. № 444 затверджено Методику проведення перевірки загальних положень податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи (далі – Методика № 444).

Її рекомендовано застосовувати посадовими особами органів ДПС з метою якісної організації документальних та фактичних перевірок. Натомість платники податків, вивчивши її, зможуть орієнтовно побачити, які саме дані аналізуватимуться та зіставлятимуться інспекторами ДПС до/під час перевірки. Таким чином, сільгосппідприємства можуть самостійно підготуватись до майбутньої перевірки.

До проведення перевірок працівники органів ДПС мають:

➥ дослідити загальну інформацію про платника податків;

➥ скористатися автоматизованим аналізом, визначити суттєвість ризиків платника.

Метою дослідження загальної інформації про платника податків та автоматизованого аналізу є виявлення розбіжностей в інформації, яка міститься в інформаційно-комунікаційних системах ДПС України (далі – ІКС ДПС), та іншої інформації, наявної та/або отриманої податковими органами із зовнішніх та внутрішніх джерел відповідно до ст. 73 Податкового кодексу України.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

У процесі аналізу загальної інформації та даних про платника податків створюється його загальний податковий профіль, виявляються ймовірні ризики, які доцільно дослідити під час проведення перевірки.

Дослідження загальної інформації про платника податків включає, зокрема:

• вивчення облікової політики, зокрема наказу про облікову політику. Це дозволить виявити можливі методологічні помилки в бухгалтерському обліку та, як наслідок, в податковому обліку (про наказ та його зразок див. в«АгроPRO», 2018, № 2, с. 28 та «АгроPRO», 2021, № 2, с. 32);

• дослідження того, чи були факти несвоєчасного повідомлення фінансовими установами податкових органів про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платника податків;

• розгляд результатів камеральних, документальних та фактичних перевірок платника податків на предмет визначення типових порушень, порушення термінів подання податкової звітності, перерахування та сплати податків і зборів та врахування результатів попередньої перевірки при формуванні показників податкової звітності (зокрема, з ПДВ та податку на прибуток);

• дослідження інформації про застосування податкових пільг або пільговий вид діяльності (з використанням, зокрема, суми та коду податкової пільги, періоду користування тощо);

• вивчення інформації про керівника та засновників платника податків на предмет порушення ними податкового законодавства при перебуванні на посадах в інших платників податків;

• дослідження наявності передбачених законодавством ліцензій, патентів та дозволів, їх чинність, термін (строк) дії тощо. При цьому працівники органу ДПС зіставлятимуть кількість найманих осіб, які мають бути задіяні при виконанні робіт, що підлягають ліцензуванню, та їх кваліфікацію з фактичною кількістю найманих осіб, що дозволить виявити ризик використання праці фізичних осіб без оформлення трудових відносин та виплати доходу без оподаткування;

• дослідження того, чи були факти виплати нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України. При цьому перевіряється правильність застосування ставок оподаткування, пільг, правильність складання і дотримання термінів подання звітності та своєчасність і повнота сплати (перерахування) податків до бюджету;

• аналіз оформлення трудових відносин з працівниками, зокрема, на підставі додатка 4ДФ «Вiдомостi про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фiзичних осiб та вiйськового збору» (дає змогу з’ясувати кількість найманих працівників (ознака 101), фізичних осіб, залучених за цивільно-правовими договорами (ознака 102), підприємців (ознака 157) тощо);

• наявність претензійно-позовної діяльності платника податків, а саме – за допомогою інформації, що міститься в ІКС ДПС та в Єдиному державному реєстрі судових рішень, аналізуються позови щодо трудових, господарських, податкових спорів тощо.

• дослідження за допомогою ІКС ДПС задекларованого майна платника податків та інформації про реєстрацію платника акцизного податку, його акцизних складів тощо;

• чи приймав платник податку участь у тендерах;

• наявність активів, зокрема основних засобів.

Щодо платників єдиного податку (далі – ЄП) ІІІ або IV групи досліджуватимуться:

• III група:

дані Реєстру платників єдиного податку третьої групи (юридичні особи): дати переходу на ЄП, початку/кінця застосування ставки та групи, анулювання; група платника; ставка.

• IV група:

наявність у поточному податковому (звітному) періоді загальної податкової декларації платника ЄП IV групи з відміткою «Пройдено камеральну перевірку», звітних декларацій за місцем реєстрації земельних ділянок, правомірність переходу на ЄП IV групи (підтвердження статусу платника ЄП), відомості (довідка) про наявність земельних ділянок, розрахунок частки сільгоспвиробництва з показниками доходу за минулий період (рік) тощо.

Щодо платників податку на прибуток:

• проводиться наліз даних фінансово-господарської діяльності, зокрема щодо побудови схеми господарської діяльності, чисельності працюючих, наявності відокремлених підрозділів, наявності та використання офісних та виробничих приміщень, інших показників платника податків;

• зіставляються показники фінансової та податкової звітності з метою встановлення показника, що має найбільший вплив на формування доходів, витрат та операцій, які мали вплив на формування податку на прибуток.

При проведенні порівняння податкових декларацій із даними фінансової звітності платника податків досліджуватимуться, зокрема, такі ризики:

➣ заниження доходів/завищення витрат і як фінансовий результат до оподаткування, відображений у податковій декларації (рядок 02 Декларації має дорівнювати значенню рядка 2290 «Прибуток» або рядка 2295 «Збиток» Звіту про фінансові результати);

➣ заниження показника доходів від будь-якого виду діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку (рядок 01 Декларації), що призвело до порушення в частині коригування фінансового результату до оподаткування на податкові різниці (показник рядка 01 Декларації має відповідати сумі рядків 2000 «Чистий дохід вiд реалізації продукції (товарів, робiт, послуг)», 2120 «Інші операційні доходи», 2200 «Дохід вiд участі в капіталі», 2220 «Інші фінансові доходи» і 2240 «Інші доходи» Звіту про фінансові результати);

➣ неправильне (помилкове) відображення амортизаційних відрахувань в додатку АМ до Декларації та відповідних податкових різниць додатка РІ до Декларації (коли значення рядка 1.1.1 додатка РІ до Декларації не дорівнює сумі рядків 1002 «Накопичена амортизація» та 1012 «Знос» Балансу (Звіту про фінансовий стан));

➣ неправильне (помилкове) перенесення збитків минулих періодів (рядок 3.2.4 додатка РІ Декларації > від’ємне значення рядка 04 Декларації за минулий рік);

➣ проведення коригування показників фінансової звітності без відповідного коригування даних Декларації та додатків до неї тощо.

Під час аналізу показників фінансової звітності також приділятиметься увага таким питанням:

• реалізація продукції нижче собівартості (коли значення рядка 2050 Звіту про фінансові результати перевищує значення рядка 2000 Звіту про фінансові результати);

• завищення адміністративних витрат (коли сума рядка 2130 Звіту про фінансові результати поділена на суму рядка 2090 Звіту про фінансові результати помножена на 100% перевищує 80%);

• завищення витрат на збут (коли сума рядка 2150 Звіту про фінансові результати поділена на суму рядка 2090 Звіту про фінансові результати помножена на 100% перевищує 80%) тощо.

Аналіз відповідності обсягів реалізації (в деклараціях з ПДВ) обсягам виторгів (за звітами з РРО) досліджуватиметься за допомогою алгоритму: сума рядка 1.1 колонки А + рядка 1.1 колонки Б + рядка 1.2 колонки А+ рядка 1.2 колонки Б + рядка 1.3 колонки А+ рядка 1.3 колонки Б Декларації з ПДВ повинна дорівнювати даним ІКС «Податковий блок» підсистеми «Моніторинговий центр».

Зіставлятимуться дані ЄРПН з даними ЄРАН на предмет здійснення реалізації підакцизної продукції (наприклад, пального) без реєстрації платником акцизного податку та без реєстрації акцизних накладних в ЄРАН.

Якщо є операції з ризиковими контрагентами, то такі платники спочатку діляться на постачальників та покупців. Відбір таких платників податків рекомендовано здійснювати з урахуванням наявної ризиковості відповідно до:

➣ постанови КМУ від 11.12.2019 р. № 1165 «Про затвердження порядків зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»;

➣ листів ДПС, якими надсилаються для відпрацювання ймовірні схеми ухилення від оподаткування;

➣ оперативної інформації тощо.

Також використовуватимуться інші методики, методичні рекомендації та роз’яснення з цього питання, у тому числі Єдиний реєстр судових рішень, на предмет наявності порушених кримінальних проваджень стосовно ризикового контрагента.

Додаткова (зовнішня) інформація отримується на підставі запитів до відповідних органів, уповноважених проводити державну реєстрацію, видавати спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо). До прикладу, з таких запитів можна отримати інформацію щодо:

• поданої статистичної звітності підприємства та іншої інформації для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств усіх форм власності;

• отримання відомостей про обсяги викидів, скидів і розміщення відходів;

• площ земель, що перебувають у власності або користуванні платника податків, про суми плати за оренду землі, державного/комунального майна;

• зареєстрованих об’єктів нерухомості, транспортних засобів, тракторів, комбайнів та іншої сільгосптехніки;

• операцій купівлі-продажу майна, інших правовстановлюючих дій;

• земельних ділянок з розташованими на них будинками, а також земельних ділянок, виділених під забудову.

На підставі отриманої інформації здійснюватиметься її звірка з інформацією, наявною в ІКС ДПС.

Також інформація може бути отримана з відкритих джерел мережі Інтернет, таких як:

➣ Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

➣ вебпортал Національного банку України (http://www.bank.gov.ua);

➣ Міжнародний сервіс пошуку даних про компанії (Companies House) (http://www.gov.uk).

Зазначений рекомендований перелік процедур не є вичерпним, він може доповнюватися та коригуватися іншими процедурами та дослідженнями з метою підвищення ефективності здійснення контрольно-перевірочних заходів.

Далі в консультації АВТОМАТИЗОВАНИЙ АНАЛІЗ ТА ВИЗНАЧЕННЯ СУТТЄВОСТІ РИЗИКІВ, ПРОЦЕДУРИ ТА ДІЇ ІНСПЕКТОРА, ПРОЦЕДУРИ ТА ДІЇ ІНСПЕКТОРА

Ірина Дмитерко, заступник головного редактора