Бібліотека

Судової практики щодо агрохімічної паспортизації земель та обов’язку сільгосппідприємства мати агрохімічний паспорт поля наразі небагато. Водночас окремі судові рішення дають змогу зрозуміти, як суди оцінюють обов’язок щодо оформлення такого документа та наслідки його відсутності. Тож проаналізуємо декілька судових рішень.

Агрохімічний паспорт поля – не новий для аграріїв документ, що містить дані щодо агрохімічної характеристики ґрунтів і стану їхнього забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами. Він давно є важливим джерелом інформації про стан ґрунтів, їх агрохімічні характеристики та рівень забезпеченості основними поживними речовинами.

Держекоінспекція, посилаючись на ст. 1 Закону України від 19.06.2003 р. № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель», запросила у фермерського господарства інформацію про перiодичність проведення заходів з моніторингу та охорони земель, а також результати лабораторних дослiджень та показникiв родючості ґрунту орендованих сільськогосподарських земель. Крім того, були затребувані завiренi (сканованi) копії агрохiмiчних паспортiв полiв (земельних дiлянок).

Як відомо, на сьогодні діє класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, прийнята наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457. Із 01 січня 2027 року згідно з наказом Держстату від 28.10.2025 р. № 191 буде введено в дію Класифікацію видів економічної діяльності (NACE 2.1-UA), яка замінить державний класифікатор ДК 009:2010.

Зрошення залишається важливим фактором стабільного сільськогосподарського виробництва, особливо в умовах зміни клімату та дефіциту води в окремих регіонах. Водночас ефективність зрошення залежить не лише від доступу до водних ресурсів, а й від належного оформлення прав на меліоративну інфраструктуру.

Сучасний розвиток насінництва визначають вже не стільки площі сільськогосподарських угідь, скільки нові рішення: як вирощувати насіння в умовах іншого клімату, як швидше знаходити потрібну генетику й ефективніше з нею працювати.

22.09.2026 р. набрала чинності постанова КМУ від 17.09.2026 р. № 1157, якою внесено зміни до Порядку надання часткової компенсації вартості майна суб’єктів господарювання, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії рф, а також часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків, затвердженого постановою КМУ від 28.11.2025 р. № 1541.

16.09.2026 р. набрав чинності Порядок адміністрування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та пені за їх несвоєчасну сплату, нарахованих, але не сплачених станом на 1 січня 2026 року, затверджений постановою КМУ від 15.09.2026 р. № 1124.

25.09.2026 р. набрав чинності наказ Мінфіну України від 25.08.2026 р. № 453, яким нарешті затверджено форму Звіту про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.

Наказом Мінагрополітики від 02.09.2026 р. № 11 затверджено Критерії визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки у сферах, що належать до компетенції Міністерства аграрної політики та продовольства України в особливий період.

Сільгосппідприємство отримало від територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) розпорядження щодо оповіщення про виклик призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які у них працюють. Які дії підприємства в такій ситуації? ?

09.09.2026 р. набрала чинності постанова КМУ від 03.09.2026 р. № 1086, якою внесено зміни до Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затвердженого постановою КМУ від 13.02.2019 р. № 104.

1 вересня для сої почав діяти новий механізм звільнення від сплати вивізного (експортного) мита – програма відкритого експорту сої. Це має забезпечити агровиробникам прозорі та передбачувані умови для експорту власно вирощеної продукції.

Податкове законодавство є складним за своєю природою, оскільки охоплює значний масив питань, важливих як для держави, так і для платників податків. Часто бізнес потребує додаткових роз’яснень для правильного його застосування на практиці. Одним із таких інструментів є індивідуальна податкова консультація (далі – ІПК), за допомогою якої платник може дізнатися позицію органу ДПС щодо конкретної ситуації.

На жаль, у справах адміністративного судочинства, тобто де однією зі сторін є органи державної влади та органи місцевого самоврядування (далі – ОМС), часто спостерігається певний відхід від рівності сторін, оскільки в них одна сторона (зрозуміло, яка) завжди сильніша. Така перевага створює «спокусу» ухилитися від належного виконання рішення суду або навіть взагалі стати на шлях його невиконання. Прикладом є органи ДПС, які незважаючи на рішення суду не реєструють податкові накладні, селищні ради, що відмовляють фермерам у викупі земель постійного користування, державні реєстратори, які за наявності законодавчих підстав відмовляються реєструвати право користування земельними ділянками тощо.

Якщо у громадянина України є у власності земельна ділянка, право власності на яку підтверджено так званим «червоним» («помаранчевим») державним актом про право власності на землю, тобто без кадастрового номера, то чи може він продати земельну ділянку? Якщо ні, які додаткові дії потрібно вчинити для можливості безперешкодно продати земельну ділянку покупцю?

Фізична особа має намір відмовитися від земельної ділянки, що належить їй на праві приватної власності. Чи можливо це? Який порядок?

Отримання акта податкової перевірки із значними донарахуваннями нерідко викликає у керівників підприємств та власників бізнесу побоювання щодо можливого кримінального переслідування за ухилення від сплати податків.

ДЛЯ КОГО АКТУАЛЬНО:

для сільгоспвиробників-резидентів, що експортують:

- зернові культури (1001 – пшениця і суміш пшениці та жита (меслин), 1002 – жито, 1003 – ячмінь, 1004 – овес, 1005 – кукурудза);

- насіння і плоди олійних рослин (1201 – соєві боби, 1205 – насіння ріпаку або кользи, 1206 00 – насіння соняшнику);

- жири та олії тваринного рослинного або мікробного походження (1507 – олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу, 1512 – олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу, 1514 – олії ріпакова (із ріпаку або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу);

- макуху та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані (2306).

Реєстр платників єдиного податку (далі – Реєстр) – це офіційна державна база даних, яка містить інформацію про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, що застосовують спрощену систему оподаткування – сплачують єдиний податок І, ІІ, ІІІ, та ІV груп. Витяг з Реєстру підтверджує статус суб’єкта господарювання як платника єдиного податку (далі – ЄП) та містить основні відомості про його перебування на спрощеній системі оподаткування. Такий документ може знадобитися як самому платнику ЄП, так і його контрагентам, банкам чи іншим установам. Розглянемо, кому та для чого потрібен витяг, як його отримати та в які строки він надається.