Бібліотека

Сільгосппідприємство після збору врожаю оцінило та оприбуткувало сільгосппродукцію за справедливою вартістю. Станом на дату балансу (31.12.2025 р.) ринкові ціни на цю продукцію суттєво змінились. Чи потрібно проводити переоцінку сільгосппродукції, яка перебуває на залишках станом на вказану дату? Якщо так – як це документально оформити та відобразити в бухобліку?

Зазвичай під час приймання зерна на складі в покупця його кількість виявляється меншою, ніж та, яка «вийшла» зі складу продавця й зазначена у видаткових документах. Це й не дивно – адже під час перевезення, навантажувально-розвантажувальних робіт частина зерна може бути втрачена. Однак нещодавно до нас звернулося підприємство, у якого ситуація діаметрально протилежна – покупець прийняв зерна більше, ніж відвантажив продавець! Тож сьогодні ми вирішили з’ясувати причини такої ситуації та її наслідки для продавця та покупця.

Сільгосппідприємство – платник єдиного податку III групи здійснює два види діяльності: один за КВЕД 01.11 (Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур), другий – за КВЕД 35.30 (Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря). Чи враховуються у зменшення мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) всі сплачені підприємством податки, чи їх потрібно розділяти за видами діяльності?

Сільгосппідприємство втратило право бути на єдиному податку (далі – ЄП) IV групи у 2026 році та планує перейти на ЄП III групи або на загальну систему оподаткування. У складі якої звітності та у які строки подати розрахунок мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) за 2025 рік?

Чи враховуються штрафи та пеня, сплачені за порушення податкового законодавства, у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування та чи здійснюється коригування сформованого фінансового результату до оподаткування?

Сільгосппідприємство має намір отримати статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – критично важливі). Для цього намагається завантажити через особистий кабінет в Державному аграрному реєстрі (далі – ДАР) податкову звітність. Проте вона не завантажується. В чому може бути причина? Що робити?

Підприємство зі статусом критично важливого має 6 військовозобов’язаних працівників, 3-и з яких заброньовані. Один з тих, що не має бронювання, незабаром планує звільнитися. Чи вплине звільнення такого працівника на квоту підприємства для бронювання (50% від кількості військовозобов’язаних працівників) і чи потрібно щось робити підприємству в такій ситуації?

Працівник сільгосппідприємства не перебуває на військовому обліку та не має можливості особисто з’явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП), а також пройти медичний огляд. Чи існує можливість стати на військовий облік дистанційно без відвідування ТЦК та СП та проходження медкомісії?

4 лютого 2026 року набрала чинності постанова КМУ від 28.01.2026 р. № 121, якою внесено зміни до постанови КМУ від 13.03.2022 р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану».

Наказом Мінекономіки від 20.01.2026 р. № 829 було внесено зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 р. № 772 (далі – Розрахунок сільгоспчастки). Зміни набрали чинності з 06.02.2026 р. Розглянемо їх детальніше.

В редакцію звернулось сільгосппідприємство з питанням, як перереєструвати право оренди з фермера на господарство? З урахуванням того, що земля надавалась громадянину для створення цього господарства. Тож нагадаємо історію цього питання і позицію Мінюсту.

До редакції надійшла інформація від Se Sense Bank щодо програм фінансового кредитування сільгоспвиробників.

Сільгосппідприємство планує використовувати автомобіль, що належить працівнику, в службових цілях.

сувати подорожні листи та списувати ПММ на витрати підприємства?

ховку на вищезазначене авто?

Минулого року та і на початку цього року сільгосппідприємста, які відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вимушені були застосовувати мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) на рівні 1400 грн за 1 га, стикнулися з «новацією», наведеною у додатку до листа ДПС від 25.08.2025 р. № 916/2/99-00-21-03-02-02.

Договори оренди землі укладено на строк у понад 10 років (тобто вони є довгостроковими). Щорічна орендна плата становить (умовно) 25 000 грн. Чи потрібно здійснювати дисконтування, якщо орендна плата:

– виплачується регулярно – раз на рік (наприкінці року);

– орендна плата нарахована, але не виплачена орендодавцеві з певних причин (не з’явився, помер тощо), і на початок 2026 року обліковується кредиторська заборгованість?

В редакцію звернулось сільгосппідприємство, що має договір оренди земельної ділянки, строк дії якого закінчується 15.05.2027 р. Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Але власник цієї ділянки з 2025 року використовує її самостійно. Які мають бути дії сільгосппідприємства?

Законодавством передбачена можливість підписання договору оренди землі за допомогою кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП). Сільгосппідприємство з урахуванням сучасних обставин скористалося цією процедурою. Проте виникає питання – які документи необхідно надавати для державної реєстрації права оренди?

Питання поновлення договорів оренди землі, укладених до 16.07.2020 р. (дати, коли набрали чинності зміни до процедури поновлення договорів оренди), є таким, що часто викликає непорозуміння між орендарями та орендодавцями.

Сільгосппідприємство мало подати статистичний звіт до 10 січня, але не зробило цього. Чи можуть бути до нього застосовані штрафи з урахуванням запровадження воєнного стану?

В редакцію звернулось сільгосппідприємство, яке розорює пасовища та сіножаття. В нього виникають питання:

 Чи можна розорювати пасовища та сіножаті і вирощувати на них сільгосппродукцію?

 Якщо це порушення, то що потрібно зробити, аби використовувати земельні ділянки відповідно до законодавства?

 Чи правомірні вимоги ДПС щодо застосування нормативної грошової оцінки (далі – НГО) по області для обрахунку орендної плати за такі землі, єдиного податку ІV групи та мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ)?

Для розгляду цих запитань ми звернулись до юриста Олександра Норочевського.