Бібліотека

Багато господарств України через війну опинилися у складному фінансовому стані. Особливо це стосується підприємств, що знаходяться поблизу лінії зіткнення, тобто на території можливих та активних бойових дій. Саме вони більше, ніж інші, відчувають брак грошових коштів, труднощі з реалізацією продукції, відсутність кредитування тощо. Тож перед керівниками таких підприємств постає нагальне питання, що робити з орендною платою за землі приватної власності, якщо такі землі практично не використовуються у сільгоспдіяльності. Бо її виплата також є значним фінансовим навантаженням.

Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені.

До сільгосппідприємства надійшов запит від ДПС про надання інформації відповідно до п. 73.3 Податкового кодексу України . У запиті, що надійшов 1 березня 2026 року, орган ДПС вимагає, зокрема, інформацію повністю за 2018 та 2019 роки. У запиті йдеться про підтвердження податкового кредиту з ПДВ за ці періоди. Підприємство не здійснює контрольованих операцій. Чи правомірно запитувати інформацію за ці роки?

Непоодинокими є випадки, коли сторони в господарському договорі передбачають наслідки несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Адже тільки після реєстрації ПН в ЄРПН покупець отримує право на податковий кредит.

У сільгосппідприємства утворюються відходи у вигляді використаної тари з пестицидів. З’явилася інформація про посилення контролю за списанням такої тари та підвищення штрафів в десятки разів за неправильне поводження та звітування за такі відходи. Чи дійсно це так?

На сьогодні у зв’язку з режимом воєнного стану в країні діють обмеження прав громадян, у тому числі і у сфері земельних відносин. Проте на законодавчому рівні ці обмеження не торкнулися права викупу фермерами земель, наданих їм на праві постійного користування для створення господарств. Фермери і в умовах дії воєнного стану можуть викуповувати землі, надані їм на праві постійного користування. Тож нагадаємо про законодавче регулювання цієї процедури та розглянемо практичну реалізацію прав фермерів.

Розглядоаємо порядок направлення у відрядження, розрахунок добових тощо.

Постановою КМУ від 08.12.2025 р. № 1608 внесено зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 р. № 76, зокрема, його доповнено новими положеннями в частині збільшення обсягів бронювання понад встановлених 50% за рішенням Міноборони.

Сільгосппідприємство орендує нежитлове приміщення у фізичної особи за договором оренди. Чи повинна така фізособа виставляти рахунки та робити акти виконаних робіт? Якщо ні, то на підставі чого орендар сплачуватиме орендну плату, якщо у договорі орендна плата зафіксована у еквіваленті валюти? Як орендар має компенсувати комунальні витрати, які не входять в орендну плату? Чи може орендодавець передавати орендарю рахунки для оплати? Чи не буде це додатковим доходом орендодавця?

Сільгосппідприємство експортувало продукцію, яка підпадає під режим експортного забезпечення (далі – РЕЗ) за періодичною митною декларацією (далі – МД). До періодичної МД оформлено кілька додаткових МД, в яких зазначені різні курси валюти. Яким чином оформити в такому випадку розрахунок коригування (далі – РК) другого типу (РК-РЕЗ-2)?

Сільгосппідприємство – платник єдиного податку (далі – ЄП) III групи отримало від засновника у позичку автомобіль. Чи виникатиме у підприємства оподатковуваний дохід?

Сільгосппідприємство придбало у фізособи земельну ділянку – рілля. При виплаті доходу ПДФО та військовий збір (далі – ВЗ) не утримали. Договір купівлі-продажу оформлювався у нотаріуса, проте він не звернув увагу на податки. Зараз ДПС вимагає перерахувати ці податки в бюджет. Чи потрібно було підприємству утримувати ПДФО та ВЗ?

Сільгосппідприємство взяло участь в аукціоні на суборенду землі від Державного земельного банку на 14 років та сплатило реєстраційний і гарантійний внески. Після перемоги гарантійний внесок частково зараховано як оплату послуг оператора, частково – в рахунок суборендної плати. У зв’язку з цим виникають такі запитання:

Сільгосппідприємство знаходиться на території Чорнобаївської територіальної громади. За 2023, 2024 та 2025 роки воно нарахувало та сплатило позитивну різницю між мінімальним податковим зобов’язанням (далі – МПЗ) та сумою сплачених податків. Чи правильно зробило підприємство?

Сільгосппідприємство втратило право бути на єдиному податку (далі – ЄП) IV групи у 2026 році та планує перейти на ЄП III групи або на загальну систему оподаткування. У складі якої звітності та у які строки подати розрахунок мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) за 2025 рік?

Чи враховуються штрафи та пеня, сплачені за порушення податкового законодавства, у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування та чи здійснюється коригування сформованого фінансового результату до оподаткування?

Сільгосппідприємство має намір отримати статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – критично важливі). Для цього намагається завантажити через особистий кабінет в Державному аграрному реєстрі (далі – ДАР) податкову звітність. Проте вона не завантажується. В чому може бути причина? Що робити?

Підприємство зі статусом критично важливого має 6 військовозобов’язаних працівників, 3-и з яких заброньовані. Один з тих, що не має бронювання, незабаром планує звільнитися. Чи вплине звільнення такого працівника на квоту підприємства для бронювання (50% від кількості військовозобов’язаних працівників) і чи потрібно щось робити підприємству в такій ситуації?

Працівник сільгосппідприємства не перебуває на військовому обліку та не має можливості особисто з’явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП), а також пройти медичний огляд. Чи існує можливість стати на військовий облік дистанційно без відвідування ТЦК та СП та проходження медкомісії?

4 лютого 2026 року набрала чинності постанова КМУ від 28.01.2026 р. № 121, якою внесено зміни до постанови КМУ від 13.03.2022 р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану».