Бібліотека

Цьогорічна зима відзначилася лютими морозами, наслідком чого стала, на жаль, загибель у низці регіонів посівів озимих культур. Тож сьогодні нагадаємо: як документально оформити загибель посівів, як їх списати в бухгалтерському обліку та які податкові наслідки це матиме.

Однією з можливостей бронювання працівників є отримання сільгосппідприємством-роботодавцем статусу критично важливого для функціонування економіки (далі – статус критично важливого).

Персональний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи та покладається на керівників підприємств незалежно від підпорядкування і форми власності (ст. 34 Закону України від 25.03.1992 р. № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу»). Правила ведення військового обліку на підприємствах визначені в Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженому постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487.

На жаль, з боку ПФУ та інших державних органів поки що немає роз’яснень щодо розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – Норматив), його виконання та внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – Внесок). Тож спробуємо самостійно розібратися, спираючись на ст. 182 Закону України від 21.03.1991 р. № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875) та Порядок обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений постановою КМУ від 25.02.2026 р. № 268.

Сільгосппідприємство планує прийняти на роботу фізичну особу пенсійного віку. Які особливості працевлаштування, оподаткування та надання соціальних гарантій такому працівнику?

У сільгосппідприємства утворюються відходи у вигляді використаної тари з пестицидів. З’явилася інформація про посилення контролю за списанням такої тари та підвищення штрафів в десятки разів за неправильне поводження та звітування за такі відходи. Чи дійсно це так?

Наближається кінець І кварталу, тож нагадаємо, що необхідно встигнути зробити.

Сільгосппідприємство вирішило збільшити розмір орендної плати за орендовані земельні ділянки. Чи потрібно реєструвати такі зміни у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Держреєстр прав)?

В редакцію звернувся наш читач – сільгосппідприємство, що має намір орендувати земельну ділянку у фізичної особи, яка погоджується підписати договір оренди. Проте сторони не можуть зареєструвати право оренди, оскільки право оренди попереднього орендаря не припинено (воно не виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Багато господарств України через війну опинилися у складному фінансовому стані. Особливо це стосується підприємств, що знаходяться поблизу лінії зіткнення, тобто на території можливих та активних бойових дій. Саме вони більше, ніж інші, відчувають брак грошових коштів, труднощі з реалізацією продукції, відсутність кредитування тощо. Тож перед керівниками таких підприємств постає нагальне питання, що робити з орендною платою за землі приватної власності, якщо такі землі практично не використовуються у сільгоспдіяльності. Бо її виплата також є значним фінансовим навантаженням.

Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені.

До сільгосппідприємства надійшов запит від ДПС про надання інформації відповідно до п. 73.3 Податкового кодексу України . У запиті, що надійшов 1 березня 2026 року, орган ДПС вимагає, зокрема, інформацію повністю за 2018 та 2019 роки. У запиті йдеться про підтвердження податкового кредиту з ПДВ за ці періоди. Підприємство не здійснює контрольованих операцій. Чи правомірно запитувати інформацію за ці роки?

Непоодинокими є випадки, коли сторони в господарському договорі передбачають наслідки несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Адже тільки після реєстрації ПН в ЄРПН покупець отримує право на податковий кредит.

На сьогодні у зв’язку з режимом воєнного стану в країні діють обмеження прав громадян, у тому числі і у сфері земельних відносин. Проте на законодавчому рівні ці обмеження не торкнулися права викупу фермерами земель, наданих їм на праві постійного користування для створення господарств. Фермери і в умовах дії воєнного стану можуть викуповувати землі, надані їм на праві постійного користування. Тож нагадаємо про законодавче регулювання цієї процедури та розглянемо практичну реалізацію прав фермерів.

Розглядоаємо порядок направлення у відрядження, розрахунок добових тощо.

Постановою КМУ від 08.12.2025 р. № 1608 внесено зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 р. № 76, зокрема, його доповнено новими положеннями в частині збільшення обсягів бронювання понад встановлених 50% за рішенням Міноборони.

Сільгосппідприємство орендує нежитлове приміщення у фізичної особи за договором оренди. Чи повинна така фізособа виставляти рахунки та робити акти виконаних робіт? Якщо ні, то на підставі чого орендар сплачуватиме орендну плату, якщо у договорі орендна плата зафіксована у еквіваленті валюти? Як орендар має компенсувати комунальні витрати, які не входять в орендну плату? Чи може орендодавець передавати орендарю рахунки для оплати? Чи не буде це додатковим доходом орендодавця?

Сільгосппідприємство експортувало продукцію, яка підпадає під режим експортного забезпечення (далі – РЕЗ) за періодичною митною декларацією (далі – МД). До періодичної МД оформлено кілька додаткових МД, в яких зазначені різні курси валюти. Яким чином оформити в такому випадку розрахунок коригування (далі – РК) другого типу (РК-РЕЗ-2)?

Сільгосппідприємство – платник єдиного податку (далі – ЄП) III групи отримало від засновника у позичку автомобіль. Чи виникатиме у підприємства оподатковуваний дохід?

Сільгосппідприємство придбало у фізособи земельну ділянку – рілля. При виплаті доходу ПДФО та військовий збір (далі – ВЗ) не утримали. Договір купівлі-продажу оформлювався у нотаріуса, проте він не звернув увагу на податки. Зараз ДПС вимагає перерахувати ці податки в бюджет. Чи потрібно було підприємству утримувати ПДФО та ВЗ?