Бібліотека

Сільгосппідприємство має намір купити земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (далі – ОСГ). Проте під час попередньої консультації з державним реєстратором він попередив, що зареєструвати право власності на таку земельну ділянку за юридичною особою не є можливим. Чи дійсно це так і підприємство не зможе набути право власності на земельну ділянку ОСГ?

Уведення воєнного стану на території України передбачає можливість обмеження прав громадян, серед яких – право власності. Зокрема, для потреб держави майно у його власників може бути примусово відчужене або вилучене. Розглянемо, що варто знати про ці механізми та як отримати компенсацію.

Питання дострокового розірвання договорів оренди земель приватної власності завжди є актуальним та болючим для сільгосппідприємств. Адже це призводить до втрати стабільності господарської діяльності та пов’язане зі зменшенням земельного банку, що безпосередньо впливає на обсяги виробництва і виконання контрактів. Тож далі проаналізуємо правову позицію суду, коли орендодавцям (на нашу думку, недобросовісним) відмовлено в достроковому розірванні договорів. А орендар довів свою правоту завдяки тому, що належно документував свої дії (до чого ми завжди закликаємо).

За результатами 2025 року Декларацію про майновий стан та доходи мають подавати ті члени фермерського господарства (далі – ФГ), які є платниками єдиного внеску (далі – ЄВ) відповідно до п. 51 ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464). Тобто зареєструвалися в реєстрі страхувальників і самостійно сплачують ЄВ за себе.

Декларація про майновий стан та доходи затверджена наказом Мінфіну України від 02.10.2015 р. № 859. Вона подається:

 фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування;

 самозайнятими особами;

 членами фермерських господарств та особами, які беруть участь у добровільному соціальному страхуванні;

 фізичними особами, які мають право на податкову знижку;

 фізичними особами, які протягом звітного року отримували дохід, який не був оподаткований ПДФО.

Продавець зареєстрував в ЄРПН податкову накладну (далі – ПН) через рік після дати її складання. Чи має право покупець включити ПДВ до податкового кредиту за такою ПН?

Покупець – платник ПДВ повернув товар постачальнику у березні, а грошові кошти за цей товар постачальник поверне покупцю у квітні. Якою датою постачальник має скласти розрахунок коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН) у такій ситуації, якщо обидві сторони є платниками ПДВ?

Фермерські господарства (далі – ФГ) «А» та «Б» розташовані в зоні можливих бойових дій. Для вирощування сільгосппродукції вони вирішили об’єднати свої зусилля та здійснювати спільну діяльність (далі – СД). ФГ «А» має землю у користуванні, а ФГ «Б» – ресурси для її обробки та вирощування сільгосппродукції (сільгосптехніку, грошові кошти, трудові ресурси, технології тощо). Обидва підприємства є платниками єдиного податку IV групи. Розглянемо: правове регулювання СД між такими підприємствами та особливості податкового та бухгалтерського обліку

З 12.09.2025 р. набрав чинності новий Закон України від 21.08.2025 р. № 4574-IX р. «Про професійну освіту» (далі – Закон № 4574), який, зокрема, регулює практичну підготовку здобувачів професійної освіти. До цієї дати діяв Закон України від 10.02.1998 р. № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» (далі – Закон № 103).

Залишився чинним Порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами закладів професійної (професійно-технічної) освіти виробничого навчання та виробничої практики, затверджений постановою КМУ від 07.06.1999 р. № 992 (далі – Порядок № 992).

Зауважимо, що цей Порядок було прийнято відповідно до ст. 29 Закону № 103, тому деякі експерти вважають, що його норми не є обов’язковими.

Хто із числа сільськогосподарських працівників має право на пільгову пенсію?

Фізичні особи підприємці (далі –ФОП) з 01.01.2026 р. мають подавати Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, форма якого затверджена наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4 поквартально. Однак форма квартального податкового розрахунка для ФОП наразі ще не затверджена. У зв’язку з цим виникають питання:

1. Як ФОП має виплатити лікарняний (чи декретні) працівникові, який захворів у березні,

адже в ПФУ ще немає інформації про зарплату працівника у Ікварталі 2026 року?

2. Якщо ФОП помилково подав Податковий розрахунок за січень та лютий 2026 року,

то чи потрібно виправляти таку помилку і якщо так – то яким чином?

Підприємство допустило помилку під час обчислення ПДФО – по одному працівнику утримало більше податку, ніж потрібно, а по іншому – менше. Однак загалом недоплати до бюджету немає. Як виправити помилку та чи буде штраф?

Сільгосппідприємство надає послуги з обробітку землі. Проте є замовники – фермерські господарства, які мають власне пальне.

шій половині дня – одній юрособі, а в другій половині дня – іншій.

так, то як його заповнити?

Фізична особа має у власності земельну ділянку, розташовану в с-щі Антонівка Херсонської обл. Фізособа зареєстрована підприємцем – платником єдиного податку (далі – ЄП) III групи та використовує цю землю у своїй господарській діяльності. ДПС нарахувала фізособі земельний податок за 2023 рік, аргументуючи це тим, що ФОП не подав форму № 20 – ОПП. Чи правомірне таке нарахування?

Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Мін’юсту від 12.04.2012 р. № 578/5 (далі – Перелік № 578/5). Після закінчення строків, зазначених у цьому Переліку, бухгалтерські та інші документи можуть бути знищені. Знищення документів відбувається централізовано в межах підприємства, а не в межах окремих підрозділів.

Останнім часом збільшилася кількість звернень до редакції з питаннями щодо оренди невитребуваних паїв, продовження строку їх дії тощо. Тому далі проаналізуємо актуальні запити із цієї теми та надамо відповідні роз’яснення.

До редакції звернулося сільгосппідприємство, яке має намір взяти кредит у банку. Проте банк, вивчивши надані документи, зауважив, що адреса підприємства, зазначена у статуті, не відповідає дійсності унаслідок проведення адміністративно-територіальної реформи та об’єднання районів. Тож сільгосппідприємству запропоновано внести зміни до статуту та актуалізувати адресу. Сільгосппідприємство просить роз’яснити процедуру.

З 1 квітня 2026 року набуде чинності Закон України від 24.02.2026 р. № 4791-ІХ «Про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо спрощення оформлення первинних документів з надання послуг».

За 2024 рік прибуток сільгосппідприємства за показниками фінансової звітності становив 22 млн грн, а за податковим обліком підприємство мало збиток. У 2025 році було виплачено дивіденди за 2024 рік у розмірі 22 млн грн та сплачено авансовий внесок з податку на прибуток на суму 3 960 000 грн (22 млн грн х 18%). У 2025 році податковий прибуток становив 15 млн грн, але податок у розмірі 2 700 000 грн не сплачувався, оскільки була переплата. За 2025 рік прибуток за фінзвітністю становив 47 млн грн. У 2026 році ця сума буде спрямована на виплату дивідендів. З якої суми слід сплатити авансовий внесок з податку на прибуток ? Що робити з переплатою?

12.03.2026 р. набрав чинності Порядок та критерії визначення зон ризикованого землеробства,затверджений постановою КМУ від 04.03.2026 р. № 306 (далі – Порядок № 306). Він встановлює механізм та критерії визначення зон ризикованого землеробства внаслідок впливу несприятливих природно-кліматичних умов та/або ведення бойових дій (далі – зони ризикованого землеробства).