Бібліотека

До нашої редакції часто звертаються підприємства з питаннями щодо застосування тих чи інших штрафних санкцій під час воєнного стану. Багато хто вважає, що санкції за порушення податкового законодавства під час війни не мають застосовуватись. Але це не так. Тому ми вирішили скласти довідник штрафних санкцій, які застосовуються до платників податку під час дії воєнного стану.

Сільгосппідприємство безоплатно експортувало зразки своєї продукції з метою її просування за кордоном. Контрактна вартість (вартість згідно з інвойсом) дорівнює нулю, в той час як митна вартість продукції становить 5500 Євро. Чи виникає по такій операції база оподаткування ПДВ? Чи потрібно оформлювати та реєструвати податкову накладну на операції з вивезення товарів за межі митної території України за ставкою 0%? Чи підлягає дана операція валютному нагляду?

Сільгосппідприємство в кінці 2021 та на початку 2022 року уклало три договори на постачання зернових:

На поставки (які були першими подіями) згідно з договором № 1 та договором № 2 були оформлені податкові накладні (далі – ПН):

За договором № 3 було оформлено ПН № 3 датою передоплати на суму 1 000 тис. грн. Фактично за цим договором було відвантажено зерно на суму 800 тис. грн.

Сторони погодилися з тим, що претензій одна до одної не мають і сума у розмірі 200 тис. грн, сплачена у складі 1000 тис. грн, може бути зарахована у погашення заборгованості за договором № 1 та договором № 2. Ціна поставки за 1 т зерна не змінювалася. У зв’язку з цим виникають наступні запитання:

До нас звернулося підприємство, яке при виплаті орендної плати за землі приватної власності сплатило утриманий ПДФО на бюджетні рахунки територіальної громади не за місцезнаходженням землі, а за своїм місцезнаходженням. Тому сьогодні розберемось: як виправити таку помилку, чи можливо уникнути відповідальності і якщо так, то які дії для цього слід вчинити.

За наслідками І кварталу 2025 року платники єдиного податку (далі – ЄП) III групи мають скласти і надіслати органу ДПС декларацію за новою формою. При цьому вперше обчислюватиметься сума військового збору (далі – ВЗ). Відповіді на деякі питання, які стосуються цієї теми, читайте далі.

Рентна плата складається з шести платежів. Для сільгоспвиробників, які займаються рослинництвом, тваринництвом та орендують землі сільськогосподарського призначення під лісосмугами, актуальні три з них:

➤ рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин (пп. 251.1.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ);

➤ рентна плата за спеціальне використання води (пп. 251.1.4 ПКУ);

➤ рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (пп. 251.1.5 ПКУ).

З числа сільгоспвиробників платниками екологічного податку є ті з них, що здійснюють (п. 240.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ):

➨ викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення ;

➨ скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

➨ розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).

Згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП роботодавець може розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності у випадку прогулу працівника без поважних причин.

Сільгосппідприємство перед поданням документів на бронювання військовозобов’язаних працівників має намір отримати відомості про працівників з Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних (далі – Держреєстр військовозобов’язаних). Тож виникають питання:

– як подати заяву на отримання таких відомостей?

– що робити, якщо отримана інформація не відповідає дійсності?

Фізична особа – підприємець (далі – ФОП) отримала від територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) розпорядження про «…надання списків військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років, які працюють на підприємстві…». Чи зобов’язаний ФОП надавати такі списки?

8 квітня набрала чинності постанова КМУ від 04.04.2025 р. № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».

11 квітня набрав чинності наказ Мінагрополітики від 03.04.2025 р. № 1588, яким внесено зміни до Критеріїв з визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для національної економіки в галузі сільського господарства в особливий період, затверджених наказом Мінагрополітики від 10.12.2024 р. № 4282.

Навіть сьогодні, незважаючи на складну ситуацію в країні, сільгосппідприємства і фізичні особи купують земельні ділянки сільгосппризначення. Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. Тож ми звернулись до нотаріуса Інесси Вишні для роз’яснення процедури оформлення такого договору, перевірок, які здійснюються нотаріусом та інших практичних питань.

У зв’язку з оголошенням у країні воєнного стану суттєво змінились умови здійснення діяльності всіма суб’єктами господарювання, а отже, і сільгосппідприємствами. Так, певні транспортні засоби передані військовим частинам, певну кількість працівників мобілізовано, зазнав змін перелік інформації, яку сільгосппідприємства мають надавати державним органам тощо. Як наслідок – маємо активне формування судової практики з питань, які раніше не часто були предметом судового розгляду. Тож далі розглянемо декілька судових рішень в таких справах.

Сільгосппідприємство орендує приміщення у фізичної особи. У II кварталі 2021 р. фізособіорендодавцю було виплачено орендну плату та гарантійний платіж. З суми виплати були утримані ПДФО та ВЗ, що було відображено у формі 4ДФ в колонках 3а, 3, 4а та 4 (сума доходу та ПДФО). У IV кварталі 2024 року гарантійний платіж був зарахований як оплата останнього місяця оренди та здійснено доплату до суми оренди у цьому році (вона зросла порівняно із 2021 роком). У формі 4ДФ за IV квартал 2024 р. у колонці 3а показано весь нарахований дохід (в т. ч. гарантійний платіж), у колонці 3 – суму доплати, у колонках 4а і 4, та 5а і 5 – податки з суми доплати. Чи правильно заповнена податкова звітність?

Сільгосппідприємство планує збільшити обсяг зберігання пального для власниї потреб. Тож воно звернулося до редакції з проханням роз’яснити які дозвільні документи потрібно оформлювати у такому разі та чи є послаблення у зв’язку з введення воєнного стану. Тож пропонуємо консультацію на цю тему.

Податкові накладні, складені при здійсненні експорту товарів, на які поширюється режим експортного забезпечення (ПН-РЕЗ), та деякі розрахунки коригування (РК) до них можуть бути заблоковані. Тому далі поговоримо про правила блокування та розблокування таких ПН та РК.

Як відомо, починаючи з січня 2025 р. об’єднана звітність подається щомісяця, (протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця) і за оновленою формою. Нова форма об’єднаної звітності та порядок її заповнення затверджені наказом Мінфіну від 24.01.2025 р. № 39 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4». Хоча суттєвих змін у формах звітності не відбулося, але на нашу консультаційну лінію надходять запитання щодо того чи іншого нюансу її заповнення. Тож сьогодні пропонуємо відповіді на деякі з ваших запитань.

Декларація про майновий стан та доходи затверджена наказом Мінфіну України від 02.10.2015 р. № 859 (далі – Декларація). Вона подається: фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування, самозайнятими особами, членами фермерських господарств та особами, які беруть участь у добровільному соціальному страхуванні, фізичними особами, які мають право на податкову знижку, .фізичними особами, які протягом звітного року отримували дохід, який не був оподаткований ПДФО.У цій консультації розглянемо останній варіант, а саме, коли фізичні особи отримали дохід, що не був оподатковуваний при виплаті.

Юридична особа 1 – платник податку на прибуток виплачує дивіденди за 2024 рік своїм засновникам – юрособі 2 (частка в статутному капіталі юрособи 1 – 90%, платник податку на прибуток) та юрособі 3 (частка в статутному капіталі юрособи 1 – 10%, платник єдиного податку III групи). Які облікові та податкові наслідки такої операції для емітента та отримувачів?