Бібліотека

На балансі сільгосппідприємства обліковуються свердловини, з яких вода використовується для власних виробничих потреб, а також безоплатно постачається населенню. Підприємство планує запровадити плату за водопостачання. Як правильно оформити таку діяльність та як назвати послугу? Як нараховувати ПДВ: за касовим методом чи в загальному порядку? Чи виникає обовʼязок застосовувати РРО/ПРРО?

Тривають жнива. Сільгосппідприємства зібране з поля зерно передають на доробку. Внаслідок доробки отримується очищене зерно, зерновідходи і так звані «мертві» відходи. Розглянемо:

➙ як відобразити такі операції в бухгалтерському обліку?

➙ чи потрібно коригувати ПДВ через списання «мертвих» відходів?

Після збору зерна його перевозять для зберігання, а в подальшому перевозитимуть для реалізації. Під час здійснення цих операцій, на жаль, не обійтися без втрат. В цій статті розглянемо, які наразі існують норми втрат при зберіганні та перевезенні зерна, хто і за яких умов може їх застосовувати, як відображати втрати в бухгалтерському облікута які податкові наслідки з ПДВ це матиме.

Сільгосппідприємство придбало автомобіль у 2021 році, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку IV групи), та встановило строк його корисного використання 10 років. Із 2023 року підприємство перейшло на сплату податку на прибуток. Через воєнні дії господарська діяльність фактично припинена, а автомобіль втратив економічну доцільність використання. Чи можна видати наказ про прискорену амортизацію автомобіля та як правильно визначити порядок його подальшого обліку?

Сільгосппідприємство у 2022 році було зареєстроване на тимчасово окупованій території (Херсонська обл.). Територія була деокупована 11.11.2022 р. У результаті податкова накладна (далі – ПН) від 30.09.2022 р. була несвоєчасно зареєстрована. Заяву про неможливість виконання податкових обовʼязків подали у грудні 2022 р., але податківці відповідного рішення не прийняли з формальних причин. Чи правомірне нарахування штрафу за несвоєчасну реєстрацію ПН?

Працівник повернувся з відрядження 22.06.2026 р., але своєчасно не повернув невикористаний залишок авансу. Уже 24.06.2026 р. його направили в наступне відрядження та видали новий аванс. Як зараз правильно повернути кошти за перше відрядження, щоб уникнути негативних податкових наслідків і штрафів.

Сільгосппідприємство навесні засіяло поле сидератами. В кінці літа їх переорють і восени на цих площах засіють озимі культури. Як потрібно документально оформити таку операцію та відобразити в бухгалтерському обліку?

Підприємство здійснило 100% передоплату згідно з договором та інвойсом за товар іноземному постачальнику. Однак після митного оформлення було виявлено нестачу товару. Постачальнику надіслано претензії, однак він відмовляється повертати кошти або здійснювати допоставку. Чи потрібно вносити зміни до митної декларації (далі – МД)? Як правильно відобразити це в бухгалтерському та податковому обліку?

Підприємство на підставі договору суборенди користується землею, яку фізособа орендує в органу місцевого самоврядування. Однак у минулому році, до укладення договору суборенди, цій фізособі було виплачено суму компенсації орендної плати, але при цьому не були утримані податки (ПДФО та ВЗ). Як тепер виправити ситуацію?

Постановою КМУ від 17.07.2026 р. № 963:

➨ перейменовано Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України на Міні-

стерство економіки та довкілля України;

➨ скасовано рішення про ліквідацію Міністерства аграрної політики та продовольства Украї-

ни, тобто фактично відновлено діяльність Мінагрополітики.

Згідно із цією постановою Міністерство економіки та довкілля, Міністерство аграрної політики та

продовольства мають у двотижневий строк забезпечити підготовку і внесення в установленому

порядку на розгляд КМУ:

➨ проєктів положень про відповідні міністерства;

➨ пропозицій щодо внесення до актів законодавства змін, що випливають із цієї постанови.

Тож у сільгосппідприємств виникає логічне запитання: до якого органу подавати документи

про підтвердження критичності?

СИТУАЦІЯ

До редакції звернулося сільгосппідприємство, яке має намір орендувати земельну ділянку, але стикнулось із такою ситуацією. Ця земля передана в оренду фермерському господарству, яке вже три роки не працює, землю не використовує (земля частково заросла, частково неофіційно використовується іншими особами). Місцезнаходження керівника цього господарства невідомо і зв’язку з ним немає. У договорах оренди землі, укладених цим господарством з фізособами, є пункт про автоматичне продовження його дії. Що потрібно зробити власнику землі та сільгоспгосподарству аби оформити новий договір оренди?

27.06.2026 р. набрала чинності постанова КМУ 10.06.2026 р. № 812, якою внесено зміни до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487.

03.07.2026 р. набрав чинності наказ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 24.06.2026 р. № 6954, яким затверджено нові критерії визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки.

03.07.2026 р. набрала чинності постанова КМУ від 01.07.2026 р. № 862, якою внесено зміни до затверджених постановою КМУ від 27.01.2023 р. № 76:

25.06.2026 р. набрала чинності постанова КМУ від 17.06.2026 р. № 803, якою внесено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь, затвердженого постановою КМУ від 11.08.2021 р. № 886.

30.06.2026 р. набрала чинності постанова КМУ від 24.06.2026 р. № 825, якою затверджено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, затвердженого постановою КМУ від 06.08.2025 р. № 950.

09.06.2026 р. набрав чинності Порядок ведення Державного реєстру потужностей (об’єктів) з обігу побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки, затверджений наказом Мінекономіки, довкілля та сільського господарства України від 24.04.2026 р. № 5320.

Рано чи пізно кожний аграрій стикається з потребою виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) щодо стягнення коштів за виконавчими документами. Ідеться про стягнення з доходів боржника, який перебуває у трудових чи інших правовідносинах із сільгосппідприємством (його працівника, орендодавця, особи, яка виконує роботу чи надає послуги за цивільно-правовими договорами тощо), або стягнення коштів із самого сільгосппідприємства. Під час дії правового режиму воєнного стану законодавство постійно зазнає змін. Тож далі проаналізуємо актуальні особливості стягнення коштів за виконавчими документами.

Невеликі агропідприємства часто не мають у штаті навіть одного юриста. Тому керівнику потрібно максимально налагодити та спростити, зокрема, процедуру перевірки контрагентів (державну реєстрацію, податкову історію тощо), особи, яка підписуватиме договір (паспорт, статут, накази чи довіреності, які надають повноваження).

Не часто, але у сільгосппідприємств виникають питання щодо правомірності співпраці з контрагентами, що зареєстровані на території, що була тимчасово окупована (далі – ТОТ), після 24.02.2022 р. Адже такі господарські відносини пов’язані з підвищеними правовими, податковими та репутаційними ризиками.