Бібліотека

Сільгосппідприємство продає багаторічні насадження – виноградники (основні засоби). Який код УКТ ЗЕД вказати під час складання податкової накладної?

Цьогорічна зима відзначилася лютими морозами, наслідком чого стала, на жаль, загибель у низці регіонів посівів озимих культур. Тож сьогодні нагадаємо: як документально оформити загибель посівів, як їх списати в бухгалтерському обліку та які податкові наслідки це матиме.

Однією з можливостей бронювання працівників є отримання сільгосппідприємством-роботодавцем статусу критично важливого для функціонування економіки (далі – статус критично важливого).

Персональний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи та покладається на керівників підприємств незалежно від підпорядкування і форми власності (ст. 34 Закону України від 25.03.1992 р. № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу»). Правила ведення військового обліку на підприємствах визначені в Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженому постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487.

На жаль, з боку ПФУ та інших державних органів поки що немає роз’яснень щодо розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – Норматив), його виконання та внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – Внесок). Тож спробуємо самостійно розібратися, спираючись на ст. 182 Закону України від 21.03.1991 р. № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875) та Порядок обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений постановою КМУ від 25.02.2026 р. № 268.

Сільгосппідприємство планує прийняти на роботу фізичну особу пенсійного віку. Які особливості працевлаштування, оподаткування та надання соціальних гарантій такому працівнику?

Наближається кінець І кварталу, тож нагадаємо, що необхідно встигнути зробити.

Сільгосппідприємство вирішило збільшити розмір орендної плати за орендовані земельні ділянки. Чи потрібно реєструвати такі зміни у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Держреєстр прав)?

В редакцію звернувся наш читач – сільгосппідприємство, що має намір орендувати земельну ділянку у фізичної особи, яка погоджується підписати договір оренди. Проте сторони не можуть зареєструвати право оренди, оскільки право оренди попереднього орендаря не припинено (воно не виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Багато господарств України через війну опинилися у складному фінансовому стані. Особливо це стосується підприємств, що знаходяться поблизу лінії зіткнення, тобто на території можливих та активних бойових дій. Саме вони більше, ніж інші, відчувають брак грошових коштів, труднощі з реалізацією продукції, відсутність кредитування тощо. Тож перед керівниками таких підприємств постає нагальне питання, що робити з орендною платою за землі приватної власності, якщо такі землі практично не використовуються у сільгоспдіяльності. Бо її виплата також є значним фінансовим навантаженням.

Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені.

До сільгосппідприємства надійшов запит від ДПС про надання інформації відповідно до п. 73.3 Податкового кодексу України . У запиті, що надійшов 1 березня 2026 року, орган ДПС вимагає, зокрема, інформацію повністю за 2018 та 2019 роки. У запиті йдеться про підтвердження податкового кредиту з ПДВ за ці періоди. Підприємство не здійснює контрольованих операцій. Чи правомірно запитувати інформацію за ці роки?

Непоодинокими є випадки, коли сторони в господарському договорі передбачають наслідки несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Адже тільки після реєстрації ПН в ЄРПН покупець отримує право на податковий кредит.

У сільгосппідприємства утворюються відходи у вигляді використаної тари з пестицидів. З’явилася інформація про посилення контролю за списанням такої тари та підвищення штрафів в десятки разів за неправильне поводження та звітування за такі відходи. Чи дійсно це так?

На сьогодні у зв’язку з режимом воєнного стану в країні діють обмеження прав громадян, у тому числі і у сфері земельних відносин. Проте на законодавчому рівні ці обмеження не торкнулися права викупу фермерами земель, наданих їм на праві постійного користування для створення господарств. Фермери і в умовах дії воєнного стану можуть викуповувати землі, надані їм на праві постійного користування. Тож нагадаємо про законодавче регулювання цієї процедури та розглянемо практичну реалізацію прав фермерів.

Сільгосппідприємство взяло участь в аукціоні на суборенду землі від Державного земельного банку на 14 років та сплатило реєстраційний і гарантійний внески. Після перемоги гарантійний внесок частково зараховано як оплату послуг оператора, частково – в рахунок суборендної плати. У зв’язку з цим виникають такі запитання:

Розглядоаємо порядок направлення у відрядження, розрахунок добових тощо.

Сільгосппідприємство планує подарувати повністю замортизований автомобіль працівнику (директору). При цьому виникають наступні запитання:

Сільгосппідприємство придбало у фізособи земельну ділянку – рілля. При виплаті доходу ПДФО та військовий збір (далі – ВЗ) не утримали. Договір купівлі-продажу оформлювався у нотаріуса, проте він не звернув увагу на податки. Зараз ДПС вимагає перерахувати ці податки в бюджет. Чи потрібно було підприємству утримувати ПДФО та ВЗ?

Сільгосппідприємство знаходиться на території Чорнобаївської територіальної громади. За 2023, 2024 та 2025 роки воно нарахувало та сплатило позитивну різницю між мінімальним податковим зобов’язанням (далі – МПЗ) та сумою сплачених податків. Чи правильно зробило підприємство?