Бібліотека

На сьогодні у зв’язку з режимом воєнного стану в країні діють обмеження прав громадян, у тому числі і у сфері земельних відносин. Проте на законодавчому рівні ці обмеження не торкнулися права викупу фермерами земель, наданих їм на праві постійного користування для створення господарств. Фермери і в умовах дії воєнного стану можуть викуповувати землі, надані їм на праві постійного користування. Тож нагадаємо про законодавче регулювання цієї процедури та розглянемо практичну реалізацію прав фермерів.

Сільгосппідприємство взяло участь в аукціоні на суборенду землі від Державного земельного банку на 14 років та сплатило реєстраційний і гарантійний внески. Після перемоги гарантійний внесок частково зараховано як оплату послуг оператора, частково – в рахунок суборендної плати. У зв’язку з цим виникають такі запитання:

Розглядоаємо порядок направлення у відрядження, розрахунок добових тощо.

Сільгосппідприємство планує подарувати повністю замортизований автомобіль працівнику (директору). При цьому виникають наступні запитання:

Сільгосппідприємство придбало у фізособи земельну ділянку – рілля. При виплаті доходу ПДФО та військовий збір (далі – ВЗ) не утримали. Договір купівлі-продажу оформлювався у нотаріуса, проте він не звернув увагу на податки. Зараз ДПС вимагає перерахувати ці податки в бюджет. Чи потрібно було підприємству утримувати ПДФО та ВЗ?

Сільгосппідприємство знаходиться на території Чорнобаївської територіальної громади. За 2023, 2024 та 2025 роки воно нарахувало та сплатило позитивну різницю між мінімальним податковим зобов’язанням (далі – МПЗ) та сумою сплачених податків. Чи правильно зробило підприємство?

Сільгосппідприємство – платник єдиного податку (далі – ЄП) III групи отримало від засновника у позичку автомобіль. Чи виникатиме у підприємства оподатковуваний дохід?

Сільгосппідприємство експортувало продукцію, яка підпадає під режим експортного забезпечення (далі – РЕЗ) за періодичною митною декларацією (далі – МД). До періодичної МД оформлено кілька додаткових МД, в яких зазначені різні курси валюти. Яким чином оформити в такому випадку розрахунок коригування (далі – РК) другого типу (РК-РЕЗ-2)?

Сільгосппідприємство орендує нежитлове приміщення у фізичної особи за договором оренди. Чи повинна така фізособа виставляти рахунки та робити акти виконаних робіт? Якщо ні, то на підставі чого орендар сплачуватиме орендну плату, якщо у договорі орендна плата зафіксована у еквіваленті валюти? Як орендар має компенсувати комунальні витрати, які не входять в орендну плату? Чи може орендодавець передавати орендарю рахунки для оплати? Чи не буде це додатковим доходом орендодавця?

Постановою КМУ від 08.12.2025 р. № 1608 внесено зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 р. № 76, зокрема, його доповнено новими положеннями в частині збільшення обсягів бронювання понад встановлених 50% за рішенням Міноборони.

Багато сільгосппідприємств, які у 2025 році були платниками єдиного податку III або IV груп, з тих чи інших причин з початку 2026 року перейшли на загальну систему оподаткування, тобто на сплату податку на прибуток. Тому далі розглянемо, на що слід звернути увагу при такому переході.

Сільськогосподарське підприємство у минулому році звітувало за спеціальний звітний період (з 01.07.2024 р. по 30.06.2025 р.). З 2026 року воно хоче звітувати за звичайний податковий період. В який строк йому слід подати декларацію за другу половину 2025 року?

Сільгосппідприємство після збору врожаю оцінило та оприбуткувало сільгосппродукцію за справедливою вартістю. Станом на дату балансу (31.12.2025 р.) ринкові ціни на цю продукцію суттєво змінились. Чи потрібно проводити переоцінку сільгосппродукції, яка перебуває на залишках станом на вказану дату? Якщо так – як це документально оформити та відобразити в бухобліку?

Зазвичай під час приймання зерна на складі в покупця його кількість виявляється меншою, ніж та, яка «вийшла» зі складу продавця й зазначена у видаткових документах. Це й не дивно – адже під час перевезення, навантажувально-розвантажувальних робіт частина зерна може бути втрачена. Однак нещодавно до нас звернулося підприємство, у якого ситуація діаметрально протилежна – покупець прийняв зерна більше, ніж відвантажив продавець! Тож сьогодні ми вирішили з’ясувати причини такої ситуації та її наслідки для продавця та покупця.

Сільгосппідприємство – платник єдиного податку III групи здійснює два види діяльності: один за КВЕД 01.11 (Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур), другий – за КВЕД 35.30 (Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря). Чи враховуються у зменшення мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) всі сплачені підприємством податки, чи їх потрібно розділяти за видами діяльності?

Сільгосппідприємство втратило право бути на єдиному податку (далі – ЄП) IV групи у 2026 році та планує перейти на ЄП III групи або на загальну систему оподаткування. У складі якої звітності та у які строки подати розрахунок мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) за 2025 рік?

Чи враховуються штрафи та пеня, сплачені за порушення податкового законодавства, у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування та чи здійснюється коригування сформованого фінансового результату до оподаткування?

Сільгосппідприємство має намір отримати статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – критично важливі). Для цього намагається завантажити через особистий кабінет в Державному аграрному реєстрі (далі – ДАР) податкову звітність. Проте вона не завантажується. В чому може бути причина? Що робити?

Підприємство зі статусом критично важливого має 6 військовозобов’язаних працівників, 3-и з яких заброньовані. Один з тих, що не має бронювання, незабаром планує звільнитися. Чи вплине звільнення такого працівника на квоту підприємства для бронювання (50% від кількості військовозобов’язаних працівників) і чи потрібно щось робити підприємству в такій ситуації?

Працівник сільгосппідприємства не перебуває на військовому обліку та не має можливості особисто з’явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП), а також пройти медичний огляд. Чи існує можливість стати на військовий облік дистанційно без відвідування ТЦК та СП та проходження медкомісії?